Черговість надання відпусток працівників визначають графіки відпусток. Їх затверджує власник/уповноважений ним орган за погодженням із профспілковим представником і доводить до відома працівників (ст. 10 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, далі — Закон).
Працівники мають узгоджувати із власником/уповноваженим ним органом конкретний період щорічних відпусток у межах, установлених графіком.
Роботодавець має право ділити на прохання працівника його щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості. Однак поділити відпустку можна за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 к. дн. При цьому не важливо, буде ця частина першою, другою чи іншою (ст. 12 Закону № 504).
Врахуйте, що законодавство регламентує можливість, а не обов’язок роботодавця поділити щорічну відпустку працівника на частини. Оскільки остаточне рішення про відпустку приймає роботодавець, він може:
- не погодити поділ відпустки так, як того бажає працівник;
- запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки;
- не поділити відпустку взагалі.
Невикористану частину щорічної відпустки роботодавець має надати працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після його закінчення. Крім того, працівник має право використати частину щорічної відпустки в наступному робочому році у терміни, визначені Законом № 504.
За інформацією Управління Держпраці у Івано-Франківській області