Чи можна звільнитися з військової служби після протиправної мобілізації: позиція ВС

Відпустки педагогам: як надати та оплатити

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду (далі — КАС ВС) роз’яснив важливий аспект мобілізаційного законодавства: навіть якщо дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову особи були протиправними, це саме по собі не створює підстав для автоматичного звільнення зі служби після набуття статусу військовослужбовця (справа № 620/183/23).

Обставини справи

Учителя закладу загальної середньої освіти мобілізували у квітні 2022 року. У суді він зазначав, що на момент призову мав право на відстрочку як педагогічний працівник, який працював за основним місцем роботи більш як на 0,75 ставки.

Позивач просив суд визнати його призов на військову службу протиправним, а також зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач належав до категорії осіб, які відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII мали право на відстрочку від призову під час мобілізації. У зв’язку з цим суди визнали протиправними дії ТЦК щодо його призову. Водночас у частині вимоги про звільнення з військової служби суди відмовили.

Позивач оскаржив ці рішення до Верховного Суду (далі — ВС).

Що вирішив ВС

ВС залишив касаційну скаргу без задоволення та погодився з висновками попередніх інстанцій.

ВС наголосив, що право на відстрочку від призову та право на звільнення з військової служби є різними правовими категоріями, які виникають на різних стадіях правовідносин і регулюються різними нормами законодавства.

Колегія суддів зазначила, що:

• право на відстрочку існує до моменту призову та має бути реалізоване особою шляхом подання відповідних документів і оформлення відстрочки у встановленому законом порядку;
• після зарахування до списків особового складу військової частини особа набуває статусу військовослужбовця, а питання звільнення зі служби регулюється вже ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.

Важливо: після набуття особою статусу військовослужбовця спірні правовідносини переходять зі сфери мобілізації у сферу проходження військової служби, яка регулюється спеціальним законодавством.

При цьому закон не передбачає такої підстави для звільнення, як протиправність призову.

Ключовий висновок ВС

ВС фактично сформулював підхід, за яким протиправність дій ТЦК щодо призову особи, яка мала право на відстрочку, не змінює встановленого законом порядку та підстав звільнення з військової служби після набуття особою статусу військовослужбовця.

ВС також звернув увагу, що сама наявність права на відстрочку не означає автоматичного звільнення від мобілізації. Особа має реалізувати це право у визначеному законом порядку до моменту призову.

Матеріали справи не містили доказів того, що позивач до мобілізації звертався до ТЦК із заявою чи документами для оформлення відстрочки. КАС ВС також відмовив у передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначивши, що:

• спір не містить виключної правової проблеми;
• відповідні правовідносини вже врегульовані законодавством та сформованою судовою практикою.

Джерело: Судово-юридична газета