Верховний Суд розглянув, чи має посадова особа право на шість середніх заробітків, якщо її повноваження припинили невдовзі після призначення, чи достатньо для цього рішення наглядової ради та яке значення має нарахування заробітної плати
Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року
Обставини справи
Позивачку обрали головою правління АТ «ОГС «Черкасигаз» з 25.09.2023. З нею уклали строковий трудовий контракт, який мав діяти до 24.09.2026. За умовами контракту, він є строковим трудовим договором, а на відносини сторін поширюються вимоги КЗпП та інших актів законодавства, що регулюють трудові правовідносини.
Контракт передбачав, що:
- голова правління (керівник) організовує роботу правління щодо управління поточною діяльністю АТ «ОГС «Черкасигаз»;
- товариство виплачує керівнику заробітну плату та інші види матеріального забезпечення і забезпечує умови праці, необхідні для виконання роботи.
Посадовий оклад керівника за умовами контракту становив 200 000 грн на місяць.
Але вже 27.09.2023 Наглядова рада товариства прийняла рішення про припинення її повноважень як голови правління. Надалі, 01.02.2024, Наглядова рада знову прийняла рішення про припинення її повноважень.
Позивачка вважала, що фактично перебувала у трудових відносинах із товариством до 01.02.2024, а тому при припиненні трудового договору мала отримати вихідну допомогу. Її вимога становила 1 200 000 грн, тобто шестимісячний заробіток, а також середній заробіток за час затримки розрахунку.
Яку гарантію передбачає КЗпП
Ключове значення у цій справі має п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Він передбачає, що роботодавець може розірвати трудовий договір у разі припинення повноважень посадової особи.
Стаття 44 КЗпП встановлює спеціальну гарантію: якщо трудовий договір припиняють на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, працівникові виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку.
Саме ця гарантія стала центральним питанням спору.
Чи потрібно певний час пропрацювати на посаді
Ні. Це один із найважливіших висновків Верховного Суду (далі — ВС).
Закон не встановлює мінімального строку, який посадова особа повинна відпрацювати для отримання такої вихідної допомоги.
Тобто немає вимоги:
- пропрацювати шість місяців;
- пропрацювати один рік;
- відпрацювати певну мінімальну кількість днів.
Вирішальним є не тривалість роботи на посаді, а наявність трудових відносин та підстава їх припинення.
Якщо суд встановить, що трудовий договір припинили саме на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, працівник матиме право на передбачену ст. 44 КЗпП вихідну допомогу в розмірі не менше шести середніх заробітків.
Водночас ВС не ухвалив рішення про стягнення 1 200 000 грн, оскільки суди попередніх інстанцій не встановили належним чином усі обставини, які мають значення для вирішення спору. Апеляційний суд дійшов висновку, що з 27.09.2023 позивачка вже не перебувала у трудових відносинах із товариством.
Водночас суд мав урахувати, що:
- позивачку обрали головою правління з 25.09.2023;
- з нею уклали трудовий контракт;
- позивачка посилалася на нарахування їй заробітної плати;
- 01.02.2024 Наглядова рада повторно ухвалила рішення про припинення її повноважень.
На думку ВС, такі висновки апеляційного суду були взаємовиключними та потребували додаткового дослідження.
Яке значення має нарахування заробітної плати
Позивачка посилалася на довідку ОК-7, яка, за її доводами, підтверджувала нарахування їй заробітної плати у спірний період. Апеляційний суд належним чином не оцінив цей доказ. Водночас сам факт нарахування заробітної плати не означає автоматично, що позивачка вже довела існування трудових відносин. Суд має оцінити цей доказ у сукупності з іншими доказами у справі.
Тому ВС направив справу на новий апеляційний розгляд, щоб апеляційний суд повторно дослідив усі обставини, які мають значення для вирішення спору.
Що саме повинен встановити суд
Суд має встановити:
- Чи була особа належним чином обрана на посаду.
- Чи приступила вона до виконання своїх трудових функцій.
- Чи виникли між нею та товариством трудові відносини.
- Коли саме ці трудові відносини були припинені.
- Яке юридичне значення мало рішення Наглядової ради від 27.09.2023.
- Яке юридичне значення мало повторне рішення Наглядової ради від 01.02.2024.
- Чи припинили трудовий договір саме з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
- Чи виникло у позивачки право на вихідну допомогу за ст. 44 КЗпП.
Тільки після встановлення цих обставин можна зробити остаточний висновок щодо виплати.
Припинення повноважень не означає автоматичного припинення трудового договору
У посадової особи є корпоративні повноваження, порядок припинення яких визначають законодавство та статут юридичної особи. Водночас між посадовою особою і товариством існують трудові відносини, які регулюють КЗпП та умови трудового договору або контракту.
Тому суд має встановити не лише факт ухвалення корпоративного рішення, а й трудові наслідки, які воно спричинило. На думку ВС, апеляційний суд у цій справі не провів такого повного аналізу.
Чому ВС не вирішив справу остаточно
Касаційний суд не може замість судів попередніх інстанцій встановлювати нові фактичні обставини та переоцінювати докази. Водночас у цій справі суд мав додатково встановити факти, які безпосередньо впливають на вирішення спору.
Тому ВС:
- частково задовольнив касаційну скаргу;
- скасував постанову Черкаського апеляційного суду;
- направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, остаточного рішення про стягнення 1,2 млн грн у цій справі ВС не ухвалював.
Суд має дослідити всі істотні докази
ВС окремо наголосив на необхідності повного та всебічного дослідження доказів. Суд не може обмежитися загальним висновком про відсутність трудових відносин, якщо сторона наводить докази, які можуть свідчити про їх існування.
У цій справі такими доказами, зокрема, були:
- рішення про обрання головою правління;
- укладений трудовий контракт;
- відомості про нарахування заробітної плати;
- рішення Наглядової ради про припинення повноважень;
- повторне рішення про припинення повноважень від 01.02.2024;
- інші матеріали справи.
Саме їх сукупна оцінка має дозволити встановити, чи існували трудові відносини у спірний період.
Що ця постанова означає для посадових осіб
Постанова ВС від 29.07.2026 у справі № 712/4637/25 має практичне значення для керівників та інших посадових осіб, трудові договори з якими можуть припинити у зв'язку з припиненням їхніх повноважень. Якщо трудовий договір припинили саме за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, закон передбачає вихідну допомогу в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку. При цьому закон не вимагає попередньо відпрацювати певний строк на посаді. Водночас необхідно довести сам факт трудових відносин та встановити, що їх припинення відбулося саме за відповідною правовою підставою.
Що варто перевірити працівникові при звільненні
Якщо посадову особу звільняють у зв'язку з припиненням повноважень, варто звернути увагу на:
- підставу припинення трудового договору;
- зміст наказу про звільнення;
- рішення органу, уповноваженого припиняти повноваження;
- умови трудового контракту;
- документи про фактичний допуск до роботи;
- нарахування та виплату заробітної плати;
- проведення остаточного розрахунку;
- правильність визначення середнього заробітку;
- виплату вихідної допомоги.
ВС підтвердив: п. 5 ч. 1 ст. 41 та ст. 44 КЗпП не встановлюють мінімального строку роботи на посаді для отримання вихідної допомоги в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку.
Водночас сам факт припинення повноважень не дає автоматичного права на таку виплату.
Спочатку суд має встановити:
- чи існували трудові відносини;
- чи приступила особа до виконання трудових функцій;
- чи припинили саме трудовий договір;
- чи припинили його у зв’язку з припиненням повноважень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Лише після цього суд може вирішити, чи має особа право на вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП.
Отже, не строк роботи на посаді визначає право на шестимісячну вихідну допомогу, а юридична підстава припинення трудового договору. А якщо між документами та фактичними обставинами є суперечності — суд зобов'язаний їх дослідити, а не робити передчасний висновок про відсутність трудових відносин.
Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook
