Мінекономіки оприлюднило аналітичну записку «Комплексна оцінка заробітних плат, пенсій та виплат працівників Бюро економічної безпеки України та інших відповідних органів». Дивімося на висновки та пропозиції щодо врегулювання питання оплати праці та пенсійного забезпечення працівників держорганів.
Короткострокові рішення щодо підвищення оплати праці БЕБ
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» видатки БЕБ на оплату праці з нарахуваннями передбачено в сумі 1567,3 млн грн для 2 тис. штатних одиниць.
У проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» на ці самі 2 тис. штатних одиниць передбачено 2 368,7 млн грн. Таким чином, видатки на оплату праці з нарахуваннями пропонується збільшити на 801,4 млн грн, або 51,1%. Відповідно, запит БЕБ на підвищення заробітних плат вже задоволено у проекті бюджету на 2027 рік.
Як оплачувати працю держслужбовців у 2026 році
Підвищення оплати праці як частина комплексної реформи публічного управління
Уряд уже здійснює комплексну реформу державного управління, яка передбачає, зокрема, функціональний аналіз органів, оптимізацію їх структури та чисельності, удосконалення системи професійного навчання та розвиток управлінської спроможності.
Наступним необхідним елементом цієї реформи має стати комплексний перегляд системи оплати праці в публічному секторі — не лише для антикорупційних і правоохоронних органів, а також для державних службовців, керівників державних органів та політичних посад. Метою має бути усунення наявних дисбалансів і формування співставного рівня винагороди за співставні функції, відповідальність та професійні вимоги.
Мінекономіки вже розроблено загальну концепцію реформи оплати праці в публічному секторі. Наступними етапами мають стати детальне фінансово-економічне моделювання нової системи та підготовка рамкового законодавства про оплату праці в публічному секторі.
Паралельно НАДС у межах міжвідомчої робочої групи працює над законопроєктом щодо оплати праці державних службовців в органах, діяльність яких регулюється спеціальними законами. Такий законопроєкт доцільно розглядати не як окреме точкове рішення щодо окремих органів, а як складову системної реформи оплати праці у публічному секторі, як частини ширшої реформи підвищення якості публічного управління.
Нова модель має передбачати єдині та зрозумілі принципи оцінки посад, співставний рівень винагороди за співставні функції та відповідальність, можливість врахування специфічних умов 12 роботи через чітко визначені доплати, а також прозору систему преміювання, пов’язану з результатами роботи.
Розмежування питання зарплати та пенсійного забезпечення
Окремого врегулювання потребує наявний сьогодні автоматичний зв’язок між грошовим забезпеченням діючих працівників та пенсійними виплатами колишніх працівників спеціальних органів.
За чинною моделлю підвищення грошового забезпечення працівників відповідного органу може одночасно призводити до збільшення пенсій усіх колишніх працівників, пенсії яких визначаються виходячи з відповідного грошового забезпечення. Таким чином, підвищення заробітних плат має не лише прямий бюджетний ефект, а й додаткові довгострокові видатки на пенсійне забезпечення. Це суттєво збільшує вартість точкових рішень щодо підвищення оплати праці та водночас може посилювати вже наявні диспропорції між різними категоріями пенсіонерів.
Тому в межах системної реформи необхідно розглянути відокремлення механізмів формування грошового забезпечення діючих працівників від механізмів визначення та перерахунку спеціальних пенсій.
Висновки
Питання підвищення оплати праці БЕБ може бути предметом розгляду, але не повинно вирішуватися ізольовано від загальної реформи оплати праці в публічному секторі.
Системним рішенням має стати перехід від моделі, за якої кожен орган окремо обґрунтовує підвищення власних окладів, до єдиної методології оцінки посад і визначення рівня винагороди. Специфіка правоохоронної, антикорупційної чи іншої діяльності може враховуватися через окремі професійні сім’ї, грейди та доплати за ризик, складність і відповідальність, але базові принципи формування оплати праці мають бути спільними.
Це дозволить одночасно вирішувати питання конкурентності заробітних плат, кадрової мотивації, міжвідомчих диспропорцій та довгострокового бюджетного навантаження, у тому числі пов’язаного зі спеціальними пенсіями.
