Підпишіться на Telegram-канал Простоєм слід вважати призупинення роботи як одного працівника, так і структурного підрозділу чи всієї установи (ч. 2 ст. 113 КЗпП).
Аби врегулювати трудові відносини з працівниками на час простою та законно нараховувати їм зарплату в меншому розмірі, рекомендуємо оформляти його у письмовій формі:
- Законодавчо встановленої форми акта немає, тому складіть його у довільній формі.
- Зазначте причини, що призвели до призупинення роботи.
- Наведіть пропозиції щодо подолання наслідків простою і способи виходу з нього.
- Зафіксуйте дати початку та імовірного закінчення простою тощо.
Виплата зарплати під час простою залежить від його причин:
- Якщо це сталося з вини роботодавця чи через невідворотну силу, тобто не з вини працівника, то час простою оплачують з розрахунку не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).
- Якщо під час простою працівник був у відрядженні, маєте виплатити йому середній розмір заробітку.
- Коли працівник перебував за кордоном, оплата простою залежить від того, чому саме він туди поїхав — у службових чи особистих справах.
