Простоєм слід вважати призупинення роботи як одного працівника, так і структурного підрозділу чи всієї установи (ч. 2 ст. 113 КЗпП).
Аби врегулювати трудові відносини з працівниками на час простою та законно нараховувати їм зарплату в меншому розмірі, рекомендуємо оформляти його у письмовій формі:
- Законодавчо встановленої форми акта немає, тому складіть його у довільній формі.
- Зазначте причини, що призвели до призупинення роботи.
- Наведіть пропозиції щодо подолання наслідків простою і способи виходу з нього.
- Зафіксуйте дати початку та імовірного закінчення простою тощо.
Закон також не встановлює, де мають перебувати працівники під час простою — в установі чи вдома. Тож зазначте це у колективному договорі й правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Як оплатити?
Виплата зарплати під час простою залежить від його причин:
- Якщо це сталося з вини роботодавця чи через невідворотну силу, тобто не з вини працівника, то час простою оплачують з розрахунку не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).
- Якщо під час простою працівник був у відрядженні, маєте виплатити йому середній розмір заробітку.
- Коли працівник перебував за кордоном, оплата простою залежить від того, чому саме він туди поїхав — у службових чи особистих справах.
У статті експерт продемонструє приклади розрахунку амортизації основних засобів та проведення, які треба скласти за різних робочих ситуацій
Виправлення помилок поточного періоду — завдання для бухгалтера, який також виправляє помилки у бухобліку та фінзвітності. Розглянемо способи та приклади виправлення помилок у фінзвітності
Підкажемо, що відносити до КЕКВ 2220. Допоможемо розібратися, як тип бюджетної установи та призначення закупівлі впливають на те, який КЕКВ для медикаментів обрати, КЕКВ 2210 чи КЕКВ 2220. Підкріпимо теорію практичними таблицями із бухгалтерськими проведеннями у статті.
Меморіальний ордер № 17 використовують, щоб відображати господарські операції у бюджетних установах, які не фіксують у меморіальних ордерах № 1–16, а також для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.
Облік у книзі «Журнал-головна» (головна книга) ведуть за субрахунками Плану рахунків з урахуванням галузевих особливостей та виробничої необхідності щодо деталізації обліку господарських операцій суб’єкта державного сектору. Її відкривають щороку на початок звітного року записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу та залишків на рахунках книги «Журнал-головна» за минулий рік.
