Перевірте, чи правильно нараховуєте зарплату
Вихідна допомога при звільненні – це гарантована державою грошова компенсація при звільненні працюючого з ініціативи роботодавця.
Виплату вихідної допомоги передбачено в наступних випадках:
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством (пункт 6 статті 36 КЗпП) – виплачується не менше одного середньомісячного заробітку;
- відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (пункт 6 статті 36 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи (пункт 2 статті 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- відмова в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці (пункт 2 статті 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (пункт 6 статті 40 КЗпП) – не менше тримісячного середнього заробітку;
- припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частина 1 статті 41 КЗпП) – не менше шестимісячного середнього заробітку.