Підпишіться на Telegram-канал СКАЧАТИ Календар подання статистичної звітності 2020
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з профспілкової організації підприємства і лише у виняткових випадках, визначених законодавством та частиною другою статті 71 КЗпП України, а саме для:
- відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
- виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Як звітувати до органів статистики у 2020 році
Перелік святкових і неробочих днів встановлено ст.73 КЗпП. Робота у ці дні не проводиться. Залучення працівників до роботи допускається у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП. Згідно зі статтею 72 КЗпП України статтею 107 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
На практиці цей «інший день відпочинку» зазвичай називають відгулом, хоча трудове законодавство не надає визначення цього терміну.
Трудове законодавство встановлює заборону на залучення окремих категорій працівників до робіт у вихідні дні, а саме:
- працівників, яким не виповнилося вісімнадцять років (ст. 192 КЗпП); вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
- батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- опікунів (піклувальників) (ст. 176, 1861 КЗпП).
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу. Таким чином, для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:
- фактичну підставу, передбачену частиною другою статті 71 КЗпП України;
- дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;
- згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;
- згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КЗпП України робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійному розмірі залежно від умов оплати праці в такому порядку:
1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий та неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 107 КЗпП України оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у святковий чи неробочий день.
Таким чином, спосіб компенсації роботи у вихідний день завжди визначається угодою сторін (незалежно від того, від кого виходить ініціатива), а робота у святковий та неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі і лише по досягненні згоди сторін працівнику за його бажанням може бути надано інший день відпочинку (відгул).
За матеріалами Держпраці
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.
