Документальне оформлення підсумованого обліку робочого часу

Автор
експерт, аудитор, ACCA DipIFR, САР, м. Київ
Досить поширені ситуації, коли з огляду на режим роботи та процеси в установі неможливо встановити звичайний 8-годинний робочий час. У цьому випадку на допомогу приходить підсумований облік робочого часу. Що це означає, де застосовується та як правильно здійснити документальне оформлення – читайте далі у статті.

Законодавчі акти, що регулюють підсумований облік робочого часу

Перш за все слід згадати статтю 61 КЗпП, яка говорить про те, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням із первинною профспілковою організацією (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин (ст.ст. 50 і 51 КЗпП).

Окрім того, цьому виду обліку робочого часу присвячені Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці України від 19.04.2006 року № 138. В них визначається запровадження цього виду обліку робочого часу, розробка графіків роботи (змінності), підрахунок нормальної тривалості робочого часу та надурочної роботи тощо.

Якими внутрішніми документами запроваджується підсумований облік робочого часу

Пунктом 2 Методрекомендацій № 138 встановлено, що підсумований облік робочого часу встановлюється роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності може бути врегульовано Колективним договором.

Проте не завжди в Колективному договорі встановлено підсумований облік робочого часу. Що ж робити в цьому випадку? Ми рекомендуємо здійснити наступний порядок дій та підготувати такі документи:

  • Від імені керівника установи (організації) документально оформити подання профспілковому органу щодо узгодження запровадження та умов застосування підсумованого обліку робочого часу і графіків роботи (змінності).
  • Після погодження з профспілкою (трудовим колективом) видати наказ, в якому зазначити: з якої дати запроваджують підсумований облік; для яких категорій працівників; яким буде обліковий період; за яким календарем обчислювати норму тривалості робочого часу: п'ятиденний чи шестиденний робочий тиждень; тривалість, початок і кінець зміни та перерви; хто та в який термін має ознайомити працівників про зміну режиму роботи; хто і в який.

Відмінності підсумованого обліку робочого часу від звичайного 8-годинного графіку роботи

Головною особливістю підсумованого обліку робочого часу є те, що за цією системою встановлюється обліковий період, який може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю чи року, і саме для облікового періоду встановлюється нормальна кількість годин праці.

На практиці це означає, що якщо в установі встановлено обліковий період – півріччя, то нормальна кількість годин за IІ півріччя 2024 року складе (при 40-годинному робочому тижні):

184 (липень) + 176 (серпень) + 168 (вересень) + 184 (жовтень) + 168 (листопад) + 176 (грудень) = 1056 годин для даного облікового періоду

Зауважимо, що в рамках одного облікового періоду (квартал, півріччя, рік) при встановленому підсумованому обліку робочого часу для певної категорії працівників установа може не рахувати надурочні години, а здійснити оплату за них лише після закінчення цього періоду.

норми робочого часу 2024

СКАЧАТИ ТАБЛИЦЮ

Приклад

Охоронець відпрацював протягом IІ півріччя 2024 року наступну кількість годин: 188 (липень) + 176 (серпень) + 168 (вересень) + 184 (жовтень) + 170 (листопад) + 176 (грудень). Загальна кількість відпрацьованого часу в рамках облікового періоду склала 1062 години. При цьому нормальна кількість годин робочого часу є іншою, як сумарно за період, так і за встановлений в установі обліковий період (півріччя). Проте, при встановленому підсумованому обліку робочого часу установа не зобов’язана щомісячно здійснювати оплату надурочних годин, вона це зробить один раз на півроку за результатами підрахунку відпрацьованого часу в рамках встановленого облікового періоду.

На нашому прикладі установа зобов’язана здійснити оплату лише шести надурочних годин (1062 – 1056).

🎁 Тримайте подарунок від від е-журналу Головбух Бюджет:

авансовий звіт зразок
Авансовий звіт – зразок для бюджетників

Скачати

Які документи необхідні при запровадженому підсумованому обліку робочого часу

Головним документом при запровадженому в установі підсумованому обліку робочого часу є графік змінності, який затверджує керівник установи (організації) та погоджуєз профспілкою чи представниками трудового колективу.

Розробляючи графік змінності за Методрекомендаціями № 138 слід врахувати:

  • щоб перерва між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід);
  • тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою ніж 42 години;
  • заборонено на одного працівника планувати роботу протягом 2 змін підряд.

Ще одним важливим документом для обліку робочого часу є табель виходів на роботу, в якому відображають кількість відпрацьованих працівником годин.

вища школа головбуха

Підсумований облік робочого часу – графік змінності

У разі встановленого в установі підсумованого обліку робочого часу графік змінності має затверджуватись керівником установи за погодженням з профспілкою чи представниками трудового колективу, враховуючи норми ст.ст. 50, 51, 57-59, 66, 70 КЗпП.

Як правило, час початку та закінчення зміни, а також міжзмінна перерва встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку та наказом про впровадження підсумованого обліку робочого часу.

Тривалість перерви під час зміни у разі підсумованого обліку робочого часу встановлюється тривалістю не більше 2 годин, при цьому перерва не включається до робочого часу. Якщо ж перерву встановити неможливо – працівнику дають можливість приймати їжу протягом робочого часу.

Графіки роботи на обліковий період мають передбачати дні щотижневого відпочинку, та кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів облікового періоду (п. 9 Методрекомендацій № 138).

Залучення до роботи за підсумованим обліком робочого часу окремих категорій працівників

Оскільки при підсумованому обліку робочого часу часто виникають ситуації, коли зміна триває цілодобово, в тому числі в нічний час, то відповідно до ст. 176 КЗпП до роботи за таким графіком забороняється залучати наступні категорії працівників:

  • вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
  • осіб молодше 18 років;
  • інші категорії, встановлені законодавством.

При цьому, працівники з інвалідністю можуть бути залученими до роботи за таким графіком лише за наявності їх письмової згоди та у разі відсутності медичних протипоказань.

Особливості оплати праці за підсумованим обліком робочого часу

Оплата праці за підсумованим обліком робочого часу у разі відсутності надурочних годин здійснюється за загальним правилом. Проте, розрахунок надурочних має певні особливості. Розглянемо їх на прикладі, що був наведений вище.

Як було вказано, протягом облікового періоду (півріччя) охоронець відпрацював надурочно шість годин. При цьому, його посадовий оклад протягом липня-жовтня становив 12 000 грн., а протягом листопада-грудня – 14 000 грн.

Статтею 106 КЗпП встановлено, що оплата праці надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки.

Підсумований облік робочого часу – приклад

Давайте розрахуємо суми оплати надурочних годин. Для цього необхідно взяти розмір посадового окладу, що діє на кінець облікового періоду (червень), і поділити його на середньомісячну норму годин за обліковий період. Отриманий результат є розміром годинної ставки.

Визначимо спочатку середньомісячну норму годин за обліковий період. Для цього норму годин для облікового періоду IІ півріччя 2024 року (1056 год) розділимо на кількість місяців у обліковому періоді – 176 год.

Годинну ставку можна визначити у два способи:

  1. 79,55 грн (14000 грн ÷ 176 год) – розмір посадового окладу ділимо на середньомісячну кількість годин облікового періоду;
  2. 79,55 грн (14000 грн × 6 ÷ 1056 год) – розмір посадового окладу множимо на кількість місяців у обліковому періоді та ділимо на норму годин облікового періоду.

Спосіб розрахунку годинної ставки доцільно прописати у положенні про оплату праці. Тим самим унормуєте розрахунок і жоден ревізор чи інспектор не зможе заперечити його.

Надурочні години оплачуємо за подвійною годинною ставкою – 159,10 грн (79,55 грн × 2).

Оскільки протягом облікового періоду (півріччя) охоронець відпрацював надурочно шість годин, сума оплати – 954,60 грн (159,10 грн × 6 год).



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді