Бронювання військовозобов’язаних – відмінності для держорганів та ОМС

Держпраці коментує порядок бронювання працівників органів державної влади та місцевого самоврядування.

бронювання військовозобов’язаних – відмінності

Калькулятор середньооблікової чисельності штатних працівників

Нагадаємо, на початку 2023 року Кабмін затвердив Порядок бронювання військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних під час дії воєнного стану.

Порядок передбачає чотири групи суб’єктів, які мають право забронювати своїх працівників:

  1. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування в разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
  2. Підприємства, установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
  3. Підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
  4. Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Для бронювання військовозобов’язаного його роботодавець має підготувати пакет документів і скласти списки відповідних працівників. Представники та керівники роботодавців всіх категорій перевіряють відповідність даних військово-обліковим документам працівника.

Бронювати можна до 50% військовозобов’язаних працівників, необхідних для нормального підтримання робочих процесів. Перевищення у 50% можливе за наявності обґрунтованої потреби. До підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження не застосовується взагалі.

Які відмінності у бронюванню працівників різних категорій

  1. Органи державної влади, інші державні органи подають списки на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки – відповідно СБУ та Службі зовнішньої розвідки).
  2. Органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
  3. Підприємства, установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні до списку надається інформація щодо рішення про встановлення мобілізаційного завдання та підтвердження відповідності облікових військовозобов’язаних.
  4. Підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких вони виробляють товари, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.
  5. Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (в разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Крім цього, встановлюється обмеження строку дії бронювання:

  • для осіб, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування відстрочка надається на весь період проведення мобілізації,
  • для інших категорій – не більше, ніж на 6 місяців.

За матеріалами Держпраці

 

вебінар індексація зарплати

Статті за темою

Усі статті за темою

Одноразова грошова допомога родинам загиблих військових: як не втратити

Сім'я військового, який загинув, захищаючи Батьківщину, має право отримати компенсацію — одноразову грошову допомогу (ОГД) у розмірі 15 мільйонів гривень. Але ряд особливостей значно ускладнює отримання допомоги.
5351

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді