Голова національного банку України Андрій Пишний прокоментував основні зауваження та «мінуси» ухваленого закону про пожиттєвий фінансовий моніторинг політично значущих осіб (далі – PEP).
- Про довічний посилений фінмоніторинг. Фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. PEP може бути присвоєний низький, середній і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР. Посилені процедури фінмоніторингу не є безстроковими. Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта.
- Про можливу відмову банків в обслуговуванні РЕР та блокуванні їх операцій. Новий закон фіксує механізми, які нівелюють формальний підхід та вжиття щодо РЕР непропорційних заходів. Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці (перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році). В 2023 році Нацбанк вже вніс зміни до своїх нормативно-правових актів, провів роз’яснювальну роботу з банками. НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. Передбачено штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід (1,7 млн грн для небанківських установ, суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн.)
- Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації. Норми щодо PEP відповідають і стандартами FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги.
