Для проведення МСЕК і, відповідно, встановлення групи інвалідності пацієнт повинен отримати направлення від медзакладу після проходження діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.
Медико-соціальна експертиза проводиться за наявності факторів, що підтверджують стійке порушення функцій організму. Це може бути обумовлено захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. У такому випадку лікуючий лікар оформляє направлення на МСЕК (форма 088/о). МОЗ звертає увагу, що укладення декларації при цьому не є обов’язковим. У разі потреби огляду пацієнта, який не може прибути на комісію, члени комісії самі виїжджають для огляду до закладу охорони здоров’я або до пацієнта додому.
Для спрощення проведення медико-соціальної експертизи під час воєнного стану прийнято постанову КМУ № 225, що передбачає у деяких випадках встановлення інвалідності заочно, незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування людини, що звертається для встановлення інвалідності.
У випадку неможливості проходження повторного огляду, який припав на період дії воєнного стану на території України, це проходження переноситься на строк не пізніше шести місяців після його скасування. МОЗ нагадує, критерії встановлення інвалідності затверджені постановою КМУ «Питання медико-соціальної експертизи» від 3 грудня 2009 р. № 1317.
Критерії встановлення інвалідності
I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або уродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоров'я: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до:
- самообслуговування;
- самостійного пересування;
- орієнтації (дезорієнтація);
- спілкування;
- контролювання своєї поведінки;
- навчання тощо.
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критерії встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
- самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб);
- самостійного пересування;
- здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування;
- здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення і обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
- самообслуговування (лююдина потребує використання допоміжних засобів);
- самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
- навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
- праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
- орієнтації, спілкування;
- контролюванні поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно. Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Нагадаємо, триває робота над законопроєктом з реформування МСЕК в Україні.
Джерело: офіційний сайт МОЗ
