Мінфін затвердив зміни до НП(с)БОДС 129 «Інвестиційна нерухомість» та зареєстрував їх у Мін’юсті.
◀️ НОВАЦІЇ В КАЗНАЧЕЙСЬКОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ▶️
Мінфін більш чітко конкретизував поняття інвестиційної та операційної нерухомості:
- інвестиційна нерухомість – це нерухомість (земельна ділянка, споруда, будівля (частина будівлі) або їх поєднання), утримувана власником або орендарем відповідно до договору фінансової оренди з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для використання у виробництві та/або постачанні товарів, при наданні послуг та/або для адміністративних цілей, продажу в процесі звичайної діяльності;
- операційна нерухомість – нерухомість (земельна ділянка, споруда, будівля (частина будівлі) або їх поєднання), утримувана власником або орендарем відповідно до договору фінансової оренди з метою використання у виробництві та/або постачанні товарів, при наданні послуг та/або для адміністративних цілей.
Для цілей бухгалтерського обліку не вважатимуть інвестиційною нерухомістю:
- нерухомість, надану в оренду іншому суб’єкту господарювання за угодою про фінансову оренду;
- операційну нерухомість, стосовно якої очікується вибуття.
Під час розкриття інформації про фінансову оренду та операційну оренду не використовуватимуть норми НП(с)БОДС 129 «Інвестиційна нерухомість».
Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю має застосовуватися до дати вибуття, переведення інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості та такої, що утримується для продажу, навіть якщо стає неможливим достовірно визначити її справедливу вартість на дату балансу.
Інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення, переоцінці не підлягає.
Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку на подібну нерухомість і в подібному стані у тій самій місцевості за подібних умов договорів оренди без вирахування витрат, пов’язаних з продажем або іншим вибуттям, та не враховує майбутніх витрат на поліпшення або збільшення корисності нерухомості і відповідні майбутні вигоди від цих майбутніх витрат.
За відсутності активного ринку справедливу вартість інвестиційної нерухомості визначають за:
- поточними цінами на активному ринку на нерухомість різного характеру, стану, місця розташування (або залежно від різних договорів оренди та інших контрактів, скоригованих для відображення цих різниць);
- останньою ціною на подібні об’єкти нерухомості на менш активному ринку, разом з коригуванням, щоб відобразити будь-які зміни економічних умов з дати операцій, що здійснювалися за тими цінами;
- прогнозами дисконтованих грошових потоків, які базуються на достовірних попередніх оцінках майбутніх грошових потоків, які підтверджуються умовами будь-якого існуючого договору оренди та інших контрактів і зовнішнім свідченням (таким, як поточні ринкові орендні платежі за подібну нерухомість, в тому самому місці розташування і яка перебуває в тому самому стані), із застосуванням ставок дисконту, що відображають поточні ринкові оцінки невизначеності щодо суми і часу грошових потоків.
Якщо справедливу вартість інвестиційної нерухомості достовірно визначити неможливо, нерухомість обліковується відповідно до НП(с)БОДС 121 «Основні засоби».
Сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі доходів або витрат звітного періоду.
У примітках до фінансової звітності розкриватимуть відомості про інвестиційну нерухомість, яку оцінили за справедливою вартістю, а саме:
- балансова вартість інвестиційної нерухомості на початок і кінець звітного періоду;
- сума доходів і витрат, що виникли внаслідок зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості;
- різниця між балансовою вартістю активів, що виникла внаслідок переведення до інвестиційної нерухомості запасів і операційної нерухомості.
Наказ Мінфіну від 08.07.2024 № 329, яким затверджені зміни до НП(с)БОДС 129, набере чинності 01.01.2025.
