Прощавай, Господарський кодексе! Як зміняться правила гри?
Потреба у засвідченні справжності підпису на документах може виникати з різних причин. Серед них є необхідність подати документи до компетентних органів чи оформлення заяв або ж дозволів.
Відповідно до cт. 78 Закону «Про нотаріат», засвідчують справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню:
- нотаріус;
- посадова особа органу місцевого самоврядування;
- посадова особа консульської установи України;
- начальник установи виконання покарань.
На документі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), нотаріус установлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. Про причини, з яких фізична особа, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі.
Увага! Вищезазначені уповноважені особи, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
Вони не можуть засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органу. Наприклад:
- час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо.
Справжність підпису на такому документі може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
Згідно з Порядком нотаріус засвідчує також справжність кваліфікованого електронного підпису враховуючи положення порядку вчинення нотаріальних дій з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Джерело: офіційний сайт Мін'юсту
