Чи є у підприємства-правонаступника, що утворилось після реорганізації, право на зменшення фінансового результату до оподаткування?

Чи має право підприємство-правонаступник, що утворилось після реорганізації (шляхом злиття, поділу, виділу тощо) зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалось?

Чи є у підприємства-правонаступника, що утворилось після реорганізації, право на зменшення фінансового результату до оподаткування?

Відповідно до Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку – правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується відображається у рядку 3.2.4.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями.

Джерело: ДПС

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

вебінар про перевірки ревізорів

Статті за темою

Усі статті за темою

Приклади відрахувань із заробітної плати

Перш ніж виплатити працівникові зарплату, бухгалтер повинен відрахувати із неї податки. А ще можуть бути й аліменти та інші обов’язкові платежі. Усе про відрахування із заробітної плати — у статті.
341645

Плата за землю: приклад заповнення декларації

Землекористувачі чи орендарі земельних ділянок мають подавати до ДПС звітність з плати за землю – податкову декларацію. Податкова декларація з плати за землю – покрокова інструкція заповнення й зразок. Також знайдете про застосування звільнення від плати за землю під час війни та його декларування.
47679

Оподаткування подарунків працівникам

Оподаткування подарунків працівникам – на що слід звернути увагу при оподаткуванні подарунків працівникам і відображенні їх у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку. Чи обкладаються новорічні подарунки ПДФО, військовим збором, ЄСВ та ПДВ?
36505

Єдиний рахунок 2024 – переваги та недоліки

Перехід на Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ – це добровільний крок. Але зважте: якщо на нього перейти, то до кінця звітного року вже відмовитися буде не можна. Як працює ця дана система – у статті.
6992

Рахунки ЄСВ 2024

Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не змінювались з 2021 року. Бухгалтер, який перераховує ЄСВ, має знати які є види рахунків та коли їх використовувати, де завжди будуть актуальні реквізити рахунків, як правильно заповнювати призначення платежу у платіжній інструкції та що робити, якщо ЄСВ сплатили на інший рахунок (для зарахування зарплатних податків – ПДФО/військового збору).
3127

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді