Блокування податкової накладної – чи може бути підставою неподання аудиторського висновку разом з фінзвітністю?

Податковим Кодексом України передбачено обов’язки платників податків щодо надання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

 Блокування податкової накладної – чи може бути підставою неподання аудиторського висновку разом з фінзвітністю?

Нормами статті 46 ПКУ визначено термін податкової декларації, а саме це розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 46.2. ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон про бухоблік) зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.

Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом про бухоблік, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід'ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Підпунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 (далі — Критерії № 1165), встановлено критерій ризиковості коли платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 та пункту 46.2 ПКУ.

Неподання фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п. 16.1.3 та пункту 46.2 ПКУ є також одним з критеріїв ризиковості платника ПДВ відповідно до п. 7 Критеріїв № 1165.

Джерело: ДПС у Львівській області

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

передплата журнал для бухгалтерів

Статті за темою

Усі статті за темою

Розрахунок коригування до податкової накладної: зразок і порядок складання

Розрахунок коригування дає змогу внести зміни до вже зареєстрованої податкової накладної. У консультації знайдете бланк розрахунку коригування 2024 та приклади його заповнення.
121290

Декретні в Податковому розрахунку – ЗРАЗКИ

Як відобразити декретні виплати у Податковому розрахунку сум доходу, ЄСВ, ПДФО та ВЗ, приклад розрахунку декретних та зразки заповнення Додатків Д1, Д5 і 4ДФ для декретних – у даній консультації
117784

Податкові зобов’язання ОМС

Органи місцевого самоврядування теж є платниками податків. Які саме податки вони сплачують так як показати в обліку нарахування податкових зобов’язань з податків і зборів та їхнє погашення ОМС, якими є бухгалтерські проведення по нарахуванню та погашенню податкових зобов’язань – у даному огляді.
6196

Ознаки доходу для заповнення форми 4ДФ 2024 року

Під час заповнення додатку 4ДФ до Податкового розрахунку з ПДФО та ЄСВ (далі – додаток 4ДФ) використовуємо ознаки доходу. Актуальний довідник ознак доходів та коментар про зміни – у статті.
34002

Приклад відпустки за власний рахунок у Додатку Д1 Податкового розрахунку

У роботодавців може виникати чимало нетипових робочих ситуацій: неявка працівників на роботу, мобілізація, простій, відпустка «за свій рахунок» та призупинення дії трудових договорів. Як у таких випадках правильно заповнити зарплатну звітність.
111086

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді