Звільнення працівника: чи можна утримати невитрачений аванс на відрядження

Як із 1 липня 2026 року роботодавців перевірятимуть щодо нормативу

Держпраці зазначає, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця:

• для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
• для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
• для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
• на господарські потреби, якщо працівник не оскаржує підстав і розміру відрахування (ст.127 КЗпП). 

У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми. 

Відповідно до:

• ст.128 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати:

• 20 %;
• а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові;

• ст.129 КЗпП — заборонено відраховувати з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Тож, без заяви працівника та відповідного наказу (розпорядження) роботодавець не має права із розрахункових коштів утримати невикористаний та своєчасно не повернений аванс, який був виданий на службове відрядження.