Чи можна з водіями транспортних засобів укладати договори цивільно-правового характеру

Амортизація: нарахуйте, облікуйте та оформіть за прикладами

До персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які:

• безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів;
• виконують роботи з ремонту й технічного обслуговування транспортних засобів; а також
• надають допоміжні послуги, пов’язані з перевезеннями (ст. 16 Закону «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III).

Трудові відносини з таким персоналом регулюються трудовим законодавством, включаючи положення про дисципліну праці та правила внутрішнього трудового розпорядку.

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів перевізники зобов’язані:

• організовувати роботу водіїв, визначати режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства;
• забезпечувати дотримання вимог законодавства з питань охорони праці;
• організовувати та контролювати своєчасне проходження водіями медичних оглядів;
• забезпечувати працівників належними санітарно-побутовими умовами (ст. 18 Закону № 2344).

Контроль за роботою водіїв має забезпечувати належне виконання ними службових обов’язків, включаючи дотримання режимів праці та відпочинку, а також вимог законодавства про працю.

Отже, автомобільний перевізник для здійснення перевезень зобов’язаний укладати з водіями трудові договори, а не договори цивільно-правового характеру.

Водночас ч. 1 ст. 1 Закону № 2344 визначає поняття автомобільного самозайнятого перевізника — це фізична особа-підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів на таксі на комерційній основі або за власний кошт без застосування праці найманих водіїв.

Джерело: офіційний сайт Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці