Підпишіться на Telegram-канал 
Також у публікації зазначається, що обсяг залишків збільшився, порівняно з початком року, на майже 1,5 млрд грн та вказується причина накопичення залишків – повільне прийняття рішень місцевими органами влади щодо використання цих коштів на потреби закладів освіти як на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, так і на виплату заробітної плати педагогічним працівникам.
Асоціація міст України вважає, що така інформація завдає репутаційної шкоди органам місцевого самоврядування та формує негативне ставлення і недовіру громадян до спроможності громад здійснювати ефективне управління освітою на місцях, ставить під сумнів доцільність реформи децентралізації в цілому. Тим більше, у повідомленні Мінфіну подається не об'єктивна інформація, зокрема:
- у структурі залишків, оприлюднених Мінфіном, лише частина перебувають у бюджетах міських, сільських та селищних територіальних громад (близько 5,6 млрд грн.), а решта – на рахунках обласних бюджетів;
- не усі ці кошти дійсно є залишками, оскільки згідно з частиною четвертою статті 103-2 Бюджетного кодексу України залишки коштів за освітньою субвенцією утворюються на кінець бюджетного періоду, тому економія коштів освітньої субвенції поточного бюджетного періоду не може вважатись залишками освітньої субвенції у поточному бюджетному періоді. Залишками ці кошти стануть лише в наступному бюджетному періоді, якщо не будуть витрачені ще в поточному році, і тоді зможуть бути використані як на заробітну плату, так і на покращення матеріально-технічної бази закладів. Зважаючи на зазначене громади не розглядають поточне накопичення коштів освітньої субвенції впродовж року як залишки освітньої субвенції;
- залишки освітньої субвенції накопичувались з 2015 року, ще до впровадження нового адміністративно-територіального устрою, тобто органи місцевого самоврядування, утворені у 2020 році, не накопичували їх, а отримали «у спадок» від районів;
- щороку до суми залишків додавались кошти резерву освітньої субвенції, які розподілялись розпорядженнями Кабміну наприкінці року і мали визначене цільове призначення (оснащення закладів загальної середньої освіти засобами навчання, придбання шкільних автобусів, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях закладів тощо), а відтак не могли бути використані на заробітну плату педагогам;
- частина залишків освітньої субвенції – це кошти, що не використані на оплату праці педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів. Розподіл цих коштів між бюджетами територіальних громад здійснюють облдержадміністрації, тому некоректним є віднесення цих коштів до залишків бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. А економія їх виникає у зв’язку із проблемою відсутності достатньої кількості відповідних кадрів і, як наслідок, наявності вакансій в ІРЦ.
Асоціація міст України просить Міністерство фінансів роз’яснити методику щомісячного обрахунку обсягу залишків освітньої субвенції та надати структуру формування обсягу залишків освітньої субвенції за громадами.
Джерело: Асоціація міст України
- ⭐️ Всеукраїнська професійна сертифікація бухгалтерів — 2022 СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Оплата праці в умовах посткарантину СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Лікарняні через COVID-19 СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Зарплата в бюджеті СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Лікарняні та декретні: як платити і звітувати СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Планування бюджету територіальної громади СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.
