Призначення на посаду в публічній службі можливе лише після проходження спеціальної перевірки. НАЗК пояснює, хто ініціює цю процедуру, які органи її проводять і що саме може стати підставою для відмови
⚠️Як індексувати зарплату: алгоритм
Спеціальні перевірки кандидатів на посади — це інструмент забезпечення прозорості та відповідальності у публічному секторі. Вони спрямовані на недопущення до посад осіб, які:
- володіють активами, не підтвердженими законними доходами;
- подали для призначення неправдиві дані та документи;
- мають зв’язки з ворожими структурами.
У межах своєї компетенції НАЗК перевіряє достовірність відомостей, поданих у деклараціях кандидатів, а також наявність записів про нього в Реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення («Реєстр порушників»). Результати перевірки НАЗК, так само як і дані перевірок рештою дев'ятьма уповноваженими органами, є ключовими для ухвалення рішення про призначення особи на посаду. У разі з'ясування інформації, яка свідчить про невідповідність кандидата вимогам, у призначенні може бути відмовлено.
Ця процедура, що передбачена ст.ст. 56-58 Закону «Про запобігання корупції» (далі — Закон), надає можливість роботодавцю:
- отримати додаткові відомості для визначення відповідності особи вимогам для зайняття найбільш відповідальних посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; а також
- врахувати корупційні ризики призначення особи на таку посаду.
Стосовно кого проводиться спеціальна перевірка
Не всі публічні службовці призначаються на посади за результатами спеціальної перевірки.
Процедура проводиться лише стосовно кандидатів на посади, що:
- передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Перелік таких посад наведено у примітці до ст. 56 Закону (це, зокрема, посади державної служби категорій «А» і «Б» (керівні посади), суддів, прокурорів, слідчих і дізнавачів);
- з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких визначає НАЗК, зокрема, це посади керівників та заступників керівників державних підприємств, установ, організацій, призначення яких здійснюють державні органи, деякі посади державної служби категорії «В».
Хто ініціює спеціальну перевірку
Ініціатором спецперевірки виступає орган, на посаду в якому претендує особа. Організовує спеціальну перевірку кандидата на посаду керівник або заступник керівника органу, де людина має працювати, або ж окремий структурний підрозділ за дорученням керівника.
Наприклад, якщо призначення на посаду здійснює:
- Президент України, перевірку організовує Офіс Президента;
- Верховна Рада України — Апарат Верховної Ради;
- Кабінет Міністрів України — Міністр Кабміну або його заступник;
- для кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП), Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — відповідний секретаріат ВРП або ВККС;
- спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посади суддів місцевих та апеляційних судів, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду організовує ВККС (ст. 75 Закону «Про судоустрій і статус суддів»), а спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду членів ВККС України організовує ВРП;
- для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України перевірку організовує Рада суддів України;
- для прокурорів перевірку організовують згідно з положеннями ст. 32 Закону «Про прокуратуру»;
- якщо створено новий державний орган і там ще немає відповідального підрозділу, то перевірку організовує центральний орган виконавчої влади з питань держслужби.
Хто проводить спецперевірку:
Питання, які вивчаються уповноваженими органами | Орган |
Притягнення до кримінальної відповідальності | Державна судова адміністрація |
Наявність судимості | Міністерство внутрішніх справ |
Наявність корпоративних прав | Міністерство юстиції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку |
Достовірність декларування, наявність записів у Реєстрі порушників | Національне агентство з питань запобігання корупції |
Стан здоров’я | Міністерство охорони здоров’я |
Освіта, науковий ступінь | Міністерство освіти |
Доступ до держтаємниці, військовий обов’язок | СБУ, Міноборони, Служба зовнішньої розвідки |
Як проводиться спеціальна перевірка
Процедура проведення спеціальної перевірки визначена ст. 57 Закону та деталізована у Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посади і включає наступні етапи.
- Отримання ініціатором згоди претендента на посаду.
- Надсилання ініціатором запитів органам, уповноваженим проводити спеціальну перевірку, опрацювання запитів та надання інформації ініціатору спеціальної перевірки.
- Отримання пояснень особи, стосовно якої здійснюється спеціальна перевірка.
- Узагальнення отриманої інформації та підготовка довідки про результати спеціальної перевірки.
Якими можуть бути наслідки спеціальної перевірки
Посадовець або орган, що призначає чи обирає на посаду, відмовляє кандидату, якщо під час спеціальної перевірки виявили інформацію про нього, яка свідчить про невідповідність кандидата вимогам законодавства для цієї посади.
Йдеться про випадки:
- подання підроблених документів або неправдивих відомостей;
- відображення в електронній декларації (декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), недостовірних відомостей про активи, і сума неточностей дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на день подання декларації);
- якщо кандидат на посаду входить до переліку осіб, на яких поширюються заборони, визначені ч.3 і 4 ст.1 Закону «Про очищення влади»;
- якщо кандидат на посаду не перебуває на військовому обліку за місцем проживання або ухиляється від військового обліку;
- якщо у претендента на посаду є іноземне громадянство.
У випадку, коли під час спецперевірки з’ясується той факт, що кандидат на посаду подав підроблені документи або зазначив неправдиві відомості, і його пояснення це не спростовують, впродовж трьох днів ініціатор перевірки повідомляє про це правоохоронні органи для відповідного реагування. Такому кандидату відмовляють у призначенні чи обранні на посаду.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Підпишіться на Telegram-канал 
