Як діяти під час повітряної тривоги на роботі, на вулиці та в укритті

Пункт незламності в бюджетній установі: як організувати й облікувати

Трудові відносини під час повітряної тривоги

Чи має право працівник залишити робоче місце під час повітряної тривоги?

Так. Закон про охорону праці передбачає, що жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я. Працівник має право припинити роботу й пройти в укриття.

Чи буде це вважатися прогулом?

Ні, оскільки така відсутність вважається поважною причиною. Хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини:

• об'єктивно перешкоджають явці на роботу;
• не можуть бути усунені самим працівником.

Отже, відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо:

• вона збігається з періодом дії повітряної тривоги; а також
• включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього.

За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності. Окрім того, така відсутність є обґрунтованою, якщо на підприємстві відсутнє обладнане укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконання трудових обов’язків.

Як оплачується робочий час під час перебування в укритті?

Якщо працівник:

• не може виконувати свою роботу в укритті, цей період вважається простоєм не з вини працівника. В такому випадку за ним зберігається середній заробіток;
• має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час.

Чи законні вимоги роботодавця працювати під час повітряної тривоги?

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.

До посадових осіб роботодавця може бути застосована:

• адміністративна (за ст. 41 КУпАП — порушення законодавства про охорону праці); та навіть
• кримінальна відповідальність (за ст. 271 ККУ — порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.

Працівники, які стикнулися з такими вимогами, можуть звернутися до профспілки підприємства або до Держпраці. Також можна написати заяву до Національної поліції.

Комендатська година та повітряна тривога

Чи має право людина пересуватись на авто/пішки до укриття під час комендатської години? Чи має це бути обовʼязково найближче укриття?

Так, але лише за певних умов. У разі оголошення повітряної тривоги дозволяється пересування пішки або на автомобілі виключно з метою прямування до найближчого укриття. При собі обов’язково слід мати документ, що посвідчує особу. Рекомендується обирати найкоротший маршрут до укриття та неухильно дотримуватись вказівок органів влади, ДСНС і правоохоронців.

Яка відповідальність за порушення комендантської години?

Під час комендантської години забороняється перебувати на вулицях і в громадських місцях без спеціальних перепусток або посвідчень. У разі порушення комендантський патруль має право:

• зупинити людину;
• перевірити документи;
• зʼясувати підстави для перебування на вулиці.

Пряма відповідальність за порушення комендантської години наразі не встановлена. Водночас особа може бути притягнута до відповідальності на загальних підставах — за невиконання законних вимог:

• представників Нацполіції;
• територіальної оборони; чи
• добровольчих формувань.

У такому випадку можливе накладення штрафу, громадських або виправних робіт, а також адміністративний арешт до 15 діб. Якщо особа чинить опір — передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 17 до 68 тис грн або позбавлення волі на строк до 2 років.

ПФУ змінив правила перевірки страхових коштів

Як працює Порядок № 33

Доступ до укриттів під час повітряної тривоги

Чи мають право відмовити у доступі до укриття мешканцям «не зі свого будинку»?

Ні, не мають право відмовити, тому що всі люди мають право на безперешкодний цілодобовий доступ до укриттів.

Об’єкти фонду захисних споруд мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення, що передбачає:

• забезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до об’єктів фонду захисних споруд під час оголошення сигналів і повідомлень про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій; а також
• створення умов для життєдіяльності населення, яке укривається в таких спорудах (абз. 6 п. 3-1 постанови КМУ «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» від 10.03.2017 № 138).

Що робити, якщо укриття зачинене:

• зателефонуйте на гарячу лінію аварійно-рятувальної служби вашого міста — рятувальники можуть відкрити укриття;
• повідомте поліцію за номером 102: назвіть адресу, час інциденту та зафіксуйте зачинені двері на фото чи відео;
• зверніться до органу місцевого самоврядування — телефоном або на електронну пошту. Опишіть ситуацію та додайте фото-/відеофіксацію.

Ці дії допоможуть не лише отримати доступ до укриття, а й зафіксувати порушення для подальшого реагування відповідальними органами.

Як діяти, якщо укриття не обладнане або занедбане?

Увага: відповідальність за належний стан укриттів несуть їхні власники, користувачі або юридичні особи, на балансі яких перебуває об’єкт.

У разі виявлення неналежного стану укриття:

• зафіксуйте проблему — зробіть фото або відео укриття;
• повідомте орган місцевого самоврядування — зверніться телефоном або письмово, додавши відповідні матеріали;
• зателефонуйте до ДСНС або зверніться до територіального підрозділу з описом ситуації.

Орган місцевого самоврядування зобов’язаний:

• розглянути звернення;
• зв’язатися з власником укриття;
• надати відповідь на ваш запит.

Відповідальність за недопуск до укриття

Посадові особи, які не забезпечили доступ людей до захисних споруд, можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність:

• незабезпечення доступу до укриття — штраф від 1700 до 3400 грн;
• порушення умов експлуатації укриттів — штраф 2550–5100 грн, повторно протягом року — до 8500 грн;
• невиконання вимог ДСНС — штраф 3400–6800 грн.

У випадках вчинення таких дій право складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надаються Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Кримінальна відповідальність:

У разі, якщо недопуск або неналежний стан укриття призвів до травм чи загибелі людей під час повітряної тривоги, передбачене покарання — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Джерело: офіційний сайт Мін'юсту