Завідувачу амбулаторії — лікарю оплачують роботу за встановленою йому кваліфікаційною категорією лікаря. Однак він працює ще на 0,25 ставки за сумісництвом. Чи можна за цією самою кваліфікаційною категорією оплачувати сумісництво?
Відповідь
Кваліфікаційна категорія лікаря для оплати праці за сумісництвом визначається за Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими наказом Мінсоцполітики, МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови № 308/519).
Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівникам закладів охорони здоров’я визначають за тарифними розрядами ЄТС, які встановлюють (п. 1.4 Умов № 308/519):
професіоналам, фахівцям — залежно від наявної кваліфікаційної категорії;
робітникам — залежно від кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336.
Розмір зарплати визначають у всіх випадках окремо за основною посадою і за посадою за сумісництвом.
на основі тарифних розрядів лікарів відповідних спеціальностей та кваліфікаційних категорій (за умови, що спеціальність, за якою їм присвоєна кваліфікаційна категорія, відповідає профілю підрозділу, який вони очолюють);
з урахуванням підвищення на 10-25% залежно від обсягу роботи .
Тож посадовий оклад завідувача амбулаторією визначають за тарифним розрядом за ЄТС залежно від наявної у нього кваліфікаційної категорії лікаря. За завідування такий посадовий оклад підвищують залежно від обсягу роботи.
Посадовий оклад за сумісництвом визначають окремо за тарифними розрядами за ЄТС залежно від наявної кваліфікаційної категорії лікаря відповідної спеціальності.
Експерт допоможе розібратися, коли, кому та як надавати компенсацію за невикористані відпустки. На прикладах розберемося в особливостях розрахунку компенсації за невикористані відпустки, її нарахуванні та оподаткуванні
Для встановлення єдиних правил і уникнення порушень з оплати праці працівникам, в установі потрібно затвердити локальний нормативний документ, тобто – положення про оплату праці.
Матеріальна допомога на поховання в бюджетних установах не виплачується за кошти державного чи місцевого бюджету. Це забороняє підпункт «б» пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298. А от допомогу на поховання як страхову виплату виплачує роботодавець за рахунок коштів, отриманих від ПФУ, за умови надання потрібних документів про смерть працівника чи члена його сім’ї.
«Тобі догана! Будеш тепер без премії і матеріалки», – сказав керівник установи бухгалтерові. А все через те що бухгалтер вчасно не надав працівникам розрахункові листи про зарплату. Він захотів розібратися, чи правомірно його покарали. Сам не впорався, тож по допомогу звернувся до редакції. Чи справді через догану він втратить премію? Чи зможе отримати хоча б матеріалку? Експерт знає відповіді.
Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після початку війни об’єктивних підстав для надання матеріальної допомоги, на жаль, побільшало
