Відповідь
Адміністративному або судовому оскарженню підлягають податкові повідомлення-рішення (а не акти перевірки).
Платник податку має подати скаргу до ДФС у письмовій формі протягом 10 к. дн., що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення податківців, яке він оскаржує. До скарги він має додати засвідчені копії документів, розрахунків та доказів (з урахуванням вимог п. 44.6 ПК).
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 к. дн., наступних за днем отримання скарги, платникові податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (або його заступник) контролюючого органу може продовжити строк розгляду скарги платника податків. Він має письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 ПК.
Рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Під час судового оскарження особливу увагу необхідно звертати на процесуальні строки, адже позов можна подати в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС)
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів КАС встановлює шестимісячний строк. Його позивач обчислює з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС).
Якщо закон передбачає можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цією можливістю, або закон визначає обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду КАС у позивача є три місяці. Цей строк позивач обчислює з дня вручення рішення за результатами розгляду його скарги на суб’єкта владних повноважень ( ч. 4 ст.122 КАС)
Рішення контролюючого органу, яке платник податку оскаржив через суд, не можна оскаржити в адміністративному порядку.
За інформацією ГУ ДФС у Чернігівській області
Іван ЛЕВАДСЬКИЙексперт з бухобліку та оподаткування в бюджетній сфері, Київ З 1 грудня 2018 року установи подаватимуть податкову накладну за новою формою. Мінфін виклав її у новій редакції наказом від 17.09.2018 № 763. Підкажемо, як заповнити податкову накладну за новим порядком.
Місцеві бюджети — це основа фінансової автономії громад. У 2025 році принципи формування доходів і видатків залишаються стратегічно важливими. У статті пояснюємо, з чого складаються доходи місцевих бюджетів, як відбувається розподіл коштів та на що саме спрямовують видатки
Яких порушень найчастіше припускаються розпорядники та одержувачі бюджетних коштів? Чим може завершитися перевірка, якщо аудитори виявляють серйозні недоліки у використанні бюджетних ресурсів? У статті розповідаємо, які помилки притаманні одержувачу та чому це може стати головним болем розпорядника бюджетних коштів.
Місцеві бюджети з державного бюджету отримують трансферти на спільні цільові програми. Освітня субвенція – це один з таких трансфертів. Про умови її отримання та перелік витрат, на які можна витрачати кошти освітньої субвенції – у цьому огляді
Мінфін регулярно оновлює інструкцію зі застосування КЕКВ. Це зумовлює проблеми в установах, адже вони планують видатки у кошторисах за старими КЕКВ, а проводити їх потрібно вже за новими. Актуальні коди економічної класифікації видатків бюджетних установ 2025 року та їхнього застосування — у цьому огляді
Кошторис – це головний плановий документ бюджетної установи. Без нього витрачання бюджетних коштів стає нецільовим. Тому складати кошторис бюджетної установи – важливий процес, за якого норми закону потрібно чітко дотримати, а всі витрати-доходи перерахувати.
