Визначаємо робочий час внутрішнього сумісника
Запитання
Особа працює в установі за внутрішнім сумісництвом. Чи може вона стати до роботи за внутрішнім сумісництвом одразу після закінчення робочого часу за основним місцем роботи, чи обов’язково має бути перерва?
Відповідь
До роботи за внутрішнім сумісництвом особа може стати одразу після закінчення робочого часу за основним місцем роботи або через деякий час.
Роботу за сумісництвом регулюють постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 03.04.1993 № 245 (далі — Постанова № 245) та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43.
Сумісництвом вважають виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж самому чи іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом.
Особливістю роботи за сумісництвом є те, що її виконують у позаробочий час. Тобто працівник не може виконувати основну роботу і роботу за сумісництвом в один і той самий час, скажімо, з 8.00 до 15.00 працювати за основним місцем роботи і за сумісництвом. Якщо за основним місцем роботи працівник закінчує працювати о 15.00, він може одразу або через деякий час стати до роботи за сумісництвом.
Зауважимо, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови № 245).