Чи виплачувати вихідну допомогу звільненому працівнику
Запитання
В установі відбулися зміни в організації виробництва і праці. За два місяці працівника попередили про встановлення йому неповного робочого дня. Він не погодився на зміну істотних умов праці і відмовився працювати далі. Через місяць працівник знайшов нову роботу і вирішив звільнитися. Чи може він звільнитися раніше і чи зобов’язана установа виплатити йому вихідну допомогу?
Відповідь
Так, може. Пояснимо чому.
Законодавство гарантує працівникам належну оплату праці. Керівник установи не має права в односторонньому порядку приймати рішення, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (ч. 4 ст. 97 КЗпП).
Утім, у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці, до яких відноситься, зокрема, і встановлення працівнику неповного робочого дня (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Ця норма передбачає, що про зміну таких істотних умов працівника потрібно повідомити не пізніше ніж за два місяці до того, як їх запровадять. Щоб мати письмове підтвердження такого повідомлення, візьміть у працівника розписку.
Якщо працівник згоден на зміну істотних умов праці, керівник установи може встановити йому неповний робочий день на підставі наказу. Двомісячний строк попередження не можна скорочувати за угодою сторін (ст. 9 КЗпП).
А якщо ж колишні істотні умови праці неможливо зберегти і працівник не згоден продовжувати роботу в нових умовах, то згідно з частиною 4 статті 32 КЗпП трудовий договір припиняють за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП. За таких умов працівника звільняють з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середньомісячного заробітку.
Працівник може відмовитися продовжувати роботу в будь-який час протягом двомісячного строку, після того як отримав попередження про те, що йому встановили неповний робочий день. Але все одно його потрібно звільняти відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП і виплачувати вихідну допомогу.