Додаткова відпустка за особливий характер праці медпрацівнику-суміснику: надавати чи ні?

Відповідь

Працівник-сумісник має право на оплачувану щорічну відпустку, у т. ч. щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Це право визначають:

• Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (ст. 9);
• Порядок застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16.

Як закладу освіти уникнути конфліктів під час преміювання

• які документи підготувати
• які критерії передбачити в положенні про преміювання
• на що звертає увагу Держаудитслужба під час перевірок

Додаткову відпустку за особливий характер праці потрібно надавати пропорційно відпрацьованому часу. До такого часу зараховують дні, у які працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня.

► Робота за внутрішнім сумісництвом

Робочий час медичних працівників, крім основної діяльності, яку класифікують як роботу з особливим характером праці (прямий контакт із хворими), включає допоміжну:

• передача зміни;
• робота з медичною документацією;
• підготовка до маніпуляції;
• процедури тощо.

► Чим загрожує заява «Відмовляюся йти у щорічну відпустку…»

Тож медпрацівники, які працюють за сумісництвом на 0,5 ставки, не зайняті на роботах із особливим характером праці половину тривалості робочого дня.

Зауважуємо, що остаточне рішення щодо надання щорічної додаткової відпустки медичним працівникам у кожному конкретному випадку приймає керівник закладу з урахуванням названих вимог.

► Затверджено нові посадові оклади держслужбовців 2018 року

За інформацією Держпраці у Чернігівській області