Казначейство зупиняє фінансування установи - хто відповідає
Бухгалтери мають безліч проблем, коли Казначейство повертає без оплати платіжні доручення, надсилає попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства або ще гірше — зупиняє операції з бюджетними коштами. Утім, органи Казначейства такими діями запобігають можливим зловживанням і порушенням у використанні бюджету розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів. Тож з’ясуємо, що контролюють, які заходи впливу і до кого застосовують органи Казначейства за неналежне виконання бюджетного законодавства.
Законодавці хочуть посилити відповідальність бухгалтерам
Кого мають право обмежувати казначеї
Суб’єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Якщо проаналізувати розділ V БК, можна констатувати, що суб’єкти відповідальності за бюджетне правопорушення — це:
- учасники бюджетного процесу, які, з одного боку, є головними розпорядниками бюджетних коштів, а з другого — мають контрольні повноваження щодо використання бюджетних коштів;
- посадові особи — представники державних установ;
- одержувачі бюджетних коштів;
- посадові особи — представники установи—одержувача бюджетних коштів.
Тобто відповідальність за порушення бюджетного законодавства виникає в тих суб’єктів, які мають бюджетні повноваження та є головними учасниками бюджетного процесу.
Забудьте про штрафи. Хитрощі ревізорів більше вам не страшні ⚡️ У програмі: ►Ревізії ► Бухоблік ► Звітність
Як контролюють
Щоб з’ясувати, як формують і використовують бюджетні кошти учасники бюджетного процесу, органи Казначейства проводять попередній, поточний та наступний контроль. Це гарантує прозорість руху грошових потоків та їх цільове використання. Органи Казначейства забезпечують суворий контроль за правильністю фінансових операцій, їх бухгалтерським обліком. Вони виступають гарантами того, що учасники бюджетного процесу чітко виконуватимуть рішення виконавчої влади. Такі повноваження їм надає стаття 117 БК.
Якщо органи Казначейства виявлять порушення бюджетного законодавства з боку розпорядників або отримувачів бюджетних коштів, застосовують до них заходи впливу:
Попередження органи Казначейства застосовують відповідно до Методрекомендацій № 394 в усіх випадках, якщо встановлять порушення бюджетного законодавства розпорядниками/одержувачами бюджетних коштів.
Перелік норм бюджетного законодавства, за недотримання яких уживають заходи впливу
За яких підстав органи Казначейства застосовують попередження
Підстави, за яких органи Казначейства застосовують попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства
Під час реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань
Під час приймання платіжних доручень
Склад інформації, що містить попередження, визначає пункт 2.4 Методрекомендацій № 394. Посадова особа органу Казначейства складає письмове попередження, в якому зазначає:
які положення нормативно-правових актів порушено, що є підставою скласти попередження;
протягом якого строку учасники бюджетного процесу мають усунути порушення бюджетного законодавства;
назву, номер, дату документа, який повертається без виконання, та суму, яка в ньому зазначена.
Якщо орган Казначейства виявить бюджетне правопорушення, відповідальні казначеї складуть попередження. За умови, що учасники бюджетного процесу не усунуть порушення — складають протокол про порушення бюджетного законодавства. На підставі протоколу про бюджетне правопорушення складають розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами згідно з Порядком № 21.
Випадки, коли органи Казначейства зупиняють операції з бюджетними коштами, визначають Методрекомендації № 394.
Як бачимо, органи Казначейства по суті вживають запобіжних заходів щодо можливих зловживань і порушень у використанні бюджетних коштів розпорядниками та отримувачами.
Хто відповідає за порушення бюджетного законодавства
Керівники органів Казначейства також несуть персональну відповідальність, якщо порушать бюджетне законодавство та не виконають вимоги щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, які встановлює БК.