Бюджетна установа щороку проводить інвентаризацію і, як показує практика ревізій, не завжди вдало. Які порушення ревізори виявляють найчастіше та хто за це нестиме відповідальність?
ЧИТАТИ статтю колишнього ревізора
Установи проводять інвентаризацію активів і зобов’язань, аби підтвердити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Чи якісно провели інвентаризацію — покаже ревізія, яку проводять працівники Держаудитслужби (ревізори).
Як показує практика, нерідко ревізори мають зауваження до посадових осіб установи — інвентризацію не завжди проводять якісно. Усі факти, що свідчать про це, ревізори записують в акт ревізії фінансово-господарської діяльності, а посадових осіб установи притягають до відповідальності.
Інвентаризація під час ревізії
Ревізори мають право під час ревізії вимагати від керівників установ провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків (п. 4 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII).
Для чого потрібна інвентаризація під час ревізії? Щоб інвентаризаційні описи, розпорядчі, первинні та інші документи зіставити з даними аналітичного і синтетичного обліку установи, результатами проведених зустрічних звірок тощо. У результаті такої роботи ревізор може виявити певні розбіжності.
Чим інвентаризація, яку ініціюють ревізори, відрізняється від інвентаризації, яку щорічно проводить установа? Тим, що ревізор не складає інвентаризаційний опис, а викладає в акті порушення, які він виявив під час поточної та попередніх інвентаризацій, які проводили інвентаризаційні комісії цієї установи.
Інвентаризація в бюджетних установах: як не потрапити на гачок ревізорів
Інвентаризацію бюджетної установи з ініціативи ревізорів проводить інвентаризаційна комісія після того, як керівник видасть наказ про проведення інвентаризації.
Ревізор до складу інвентаризаційної комісії не входить, тож і підписувати акти інвентаризації як член комісії він не має права. Однак проводити інвентаризацію потрібно обов’язково в його присутності. |
Під час інвентаризації активів і зобов’язань ревізори:
- встановлюють:
- фактичну наявність основних засобів та інших необоротних матеріальних активів і розрахунків;
- лишки чи нестачі.
- перевіряють, як установа зберігає основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.
Практика показує: під час інвентаризації з ініціативи ревізорів комісія виявляє як лишки матеріальних цінностей, що роками не обліковували на балансі установи, так і нестачі. Тож ревізори приходять до висновку, що в роботі інвентаризаційної комісії були недоліки. І бухгалтер має про них знати.
ДОПОМОЖЕМО БУХГАЛТЕРУ ►►►підготуватися до інвентаризації ►►►скласти інвентаризаційний опис ►►►опанувати нормативи для оцінки інвентаризаційних різниць ►►►обрати субрахунки
На що звертають увагу ревізори
Коли ревізори з’ясовують питання «Стан збереження майна, використання оборотних та необоротних активів» — перевіряють розпорядження (накази), відповідно до яких установа проводила інвентаризації, а також матеріали інвентаризацій, які установа провела у попередніх роках.
Ревізори також перевіряють, чи всі матеріальні цінності закріплені за матеріально-відповідальними особами. Після цього роблять висновки, наскільки повно та якісно установа проводила ці інвентаризації та як вона забезпечує збереження державного майна.
Чи оприбуткували активи
Чи є нестача активів
Чи відобразили вилучені активи
Чи не використовують неякісні продукти харчування або списані активи
Чи користуються активами сторонні особи
Чи оприбутковують фактично не отримані активи
Бліц-курс: як провести інвентаризацію без порушеньХто відповідає
Якщо бюджетна установа порушила законодавство, а ревізор виявив це під час ревізії, він фіксує порушення в констатуючій частині акта ревізії. Обов’язково посилається на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушили, та зазначає винних (відповідальних) осіб (абз. 5 п. 35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550).
А хто ж відповідатиме? Відповідальність за організацію внутрішнього контролю та дотримання установою норм законодавства передусім несе її керівник (ч. 3 ст. 26 БК).
Проведення інвентаризації забезпечує керівник установи, який створює для цього необхідні умови (п. 4 розд. І Положення про інвентаризацію). Отже, відповідно до статті 164-2 КпАП за порушення законодавства з фінансових питань, а саме за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації коштів і матеріальних цінностей, ревізори мають право накласти штраф на керівника установи від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136-255 грн).
У деяких випадках керівнику установи може загрожувати навіть кримінальна відповідальність — скажімо, якщо він не проводив інвентаризації. Підстави для такої відповідальності передбачає пункт 5 розділу І Положення про інвентаризацію.
Тобто якщо керівник установи не провів інвентаризацію, це може розцінюватися як намір приховати крадіжку або нестачу матеріальних цінностей (за умови, що такий факт встановлять). Тож якщо керівник установи не виконує або не належно виконує свої обов’язки, проявляє службову недбалість, і це завдає істотної шкоди державним чи громадським інтересам, його можуть покарати відповідно до статті 367 КК. Це може бути:
- штраф від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- виправні роботи строком до двох років;
- обмеження волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Проте саме інвентаризаційні комісії (робочі інвентаризаційні комісії) відповідають за те, що інвентаризацію установа проведе своєчасно, дотримає порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи, а також за те, що дані, які внесуть до інвентаризаційних описів, будуть повними і точними. Тобто за те, що інвентаризації проводили неякісно, відповідають усі особи, які працювали у складі інвентаризаційної комісії.
На практиці до відповідальності зазвичай притягують голову інвентаризаційної комісії, а інших її членів звільняють з огляду на малозначність вчиненого правопорушення. Хоча траплялося, що до адміністративної відповідальності притягували комісію у повному складі.
РЕЗЮМУЄМО
Як бачимо, інвентаризацію не можна проводити формально. Адже все таємне колись стане явним — усі недоліки проведеної в установі інвентаризації виявлять ревізори під час ревізії. Тож вчіться на чужих помилках — не припускайтеся порушень, які виявили ревізори в інших установах. Візьміть до уваги, що існує відповідальність не тільки за непроведення інвентаризації активів та зобов’язань, а й за її неякісне проведення.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
