Як нараховувати декретні виплати працівникам бюджетних установ

Працівниця будучи вагітною, працює в установі. За станом здоров’я вона може працювати або ж лікуватись. Хвороба, як і в будь-якому випадку, підтверджується листком непрацездатності. За його наявності працівниці нараховують оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомогу по тимчасовій непрацездатності. Ці виплати називають лікарняні. Водночас листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами є підставою для написання заяви про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Після отримання відповідного наказу та листка непрацездатності бухгалтер нараховує допомогу по вагітності та пологах, яку ще називають декретні виплати.

Уряд обіцяє підвищення. Та чи справді це так?

• Прожитковий мінімум 2020

Однак, отримавши на руки листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, працівниця може продовжувати працювати. За відпрацьований час їй нараховують зарплату. Після того, як вона напише заяву про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, їй надають відповідну відпустку, тривалість якої зменшують на кількість відпрацьованих днів. Декретні виплати нараховують однією сумую за кожен день відпустки. Якщо за листком непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами відпустка надається з дня настання страхового випадку, її тривалість наведено у таблиці.

Розглянемо, як слід нараховувати декретні виплати.

Виплата декретних: порядок розрахунку

Декретні обчислюють за правилами, що визначені у:

• Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105);
• Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Декретні виплати за один календарний день відпустки дорівнюють за розміром 100% середньоденної зарплати, обчисленої за правилами Порядку № 1266. Її обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період зарплати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів розрахункового періоду без урахування невідпрацьованих з поважних причин.

Розрахунковий період

Щоб правильно обчислити декретні виплати, слід правильно обчислити розрахунковий період, визначити суму заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, і кількість днів розрахункового періоду.

Як правило, розрахунковий період — 12 календарних повних (з першого до першого числа) місяців (к. міс.), що передують місяцю надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Якщо працівник у трудових відносинах менше 12 к. міс., розрахунковий період дорівнює кількості повних календарних місяців, що передують місяцю надання цієї відпустки. Декретні виплати обчислюватимуть з виплат розрахункового періоду, який дорівнює 1-12 к. міс. (повним). Якщо у трудових відносинах працівниця перебуває менше ніж повний календарний місяць, розрахунковий період дорівнює фактично відпрацьованому часу, тобто усі календарні дні з дня укладення трудового договору до дня надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (не включно).

До кількості днів розрахункового періоду, з якого обчислюємо декретні виплати, не включаємо дні, невідпрацьовані з поважних причин. Це календарні дні:

• тимчасової непрацездатності (дні хвороби, догляду за дитиною тощо);
• відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустки без збереження заробітної плати.

Щоб правильно обчислити декретні виплати, заробітну плату сумуємо лише ту, на яку нараховано ЄСВ та яка:

• нарахована у розрахунковому періоді за відповідний місяць розрахункового періоду (його частину);
• нарахована не в розрахунковому періоді, а за відповідний місяць розрахункового періоду (його частину).

Зауважимо, якщо календарний місяць у розрахунковому періоді є таким, що з поважних причин не відпрацьований (усі його календарні дні), виплати, які нараховані за цей місяць, не включаємо до виплат розрахункового періоду, з яких обчислюємо декретні виплати.

►Чергові зміни в Законі про держслужбу: категорії посад і виплата за додаткове навантаження

Середньоденна зарплата

Щоб розрахувати суму середньоденної зарплати для обчислення декретних виплат, слід суму зарплати, на яку нараховано ЄСВ і яку нараховано у/за розрахунковий період, розділити на тривалість розрахункового періоду (у календарних днях; к. дн.). До тривалості розрахункового періоду не включаємо календарні дні, що не відпрацьовані з поважних причин.

Декретні: обмеження розміру виплат

Законом № 1105 визначені нижню та верхні межі, які обмежують страхові виплати за розміром. Так, розмір декретних не може бути менший за розмір, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої у місяці надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Також декретні виплати не можуть перевищувати розмір:

• обчислений з двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої у місяці надання цієї відпустки — для працівників, у яких згідно з даними довідок № ОК-5 страховий стаж протягом дванадцяти місяців перед наданням відпустки менше шести місяців;
• максимальної величини бази нарахування ЄСВ — для усіх інших працівників.

Отже, декретні виплати 2017 в Україні за розміром у розрахунку на один календарний день:

• не нижчі за 105,12 грн (3200,00 грн ÷ 30,44 к. дн.) — для усіх працівників;
• не вищі за 210,25 грн (2 × 3200,00 грн ÷ 30,44 к. дн.) — для працівників, у яких згідно з даними довідок № ОК-5 страховий стаж протягом дванадцяти місяців перед наданням відпустки менше шести місяців;
• не вищі за 1314,06 грн (25 × 1600,00 грн ÷ 30,44 к. дн.) — для інших працівників, страхові випадки яких настали у січні – травні 2017 року;
• не вищі за 1383,05 грн (25 × 1684,00 грн ÷ 30,44 к. дн.) — для інших працівників, страхові випадки яких настали у червні – грудні 2017 року.

У розрахунку на місяць декретні виплати не вищі за:

• 40 000,00 грн (25 × 1600,00 грн) — для усіх працівників, відпустку яким надано у січні – травні 2017 року;
• 42 100,00 грн (25 × 1684,00 грн) — для усіх працівників, відпустку яким надано у червні – грудні 2017 року.

Розмір декретних

Після розрахунку розміру середньоденної зарплати, обчислену з виплат розрахункового періоду (далі — фактична середньоденна зарплата), порівнюємо її розмір з нижньою і верхньою межею граничного розміру. Адже без цього неможливо правильно обчислити декретні виплати.

Якщо сума фактичної середньоденної зарплати менше 105,12 грн, суму декретних обчислюємо з розміру 105,12 грн, якщо більша 105,12 грн, але менша 1383,05 грн — з розміру фактичної середньоденної зарплати. Якщо ж вона перевищує 1383,05 грн, суму декретних обчислюємо з розміру 1383,05 грн. При цьому у місяцях, що мають 31 к. дн., декретні виплати у розрахунку на місяць дорівнюватимуть 42 100,00 грн, а не 42 874,55 грн (1383,05 грн × 31 к. дн.), а у місяцях, що мають 30 к. дн., — 41 491,50 грн (1383,05 грн × 30 к. дн.).

Для працівників, у яких згідно з даними довідок № ОК-5 страховий стаж протягом дванадцяти місяців перед наданням відпустки менше шести місяців, суму декретних обчислюємо з фактичної середньоденної зарплати, якщо її розмір більший 105,12 грн та менший 210,25 грн. Якщо її розмір перевищує 210,25 грн, декретні виплати обчислюємо з граничного розміру — 210,25 грн. При цьому, у місяцях, що мають 31 к. дн. і 30 к. дн., у розрахунку на місяць сума декретних буде відповідно більшою і меншою двократного розміру мінімальної зарплати.

Розглянемо це на прикладах.

Приклад 1. Розрахунок декретних виплат з врахуванням мінімального їх розміру

Прибиральниця в установі працює на умовах неповного робочого дня (0,5) з посадовим окладом, визначеним згідно з 1 тарифним розрядом за ЄТС. З 07.11.2017 їй надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 к. дн. За 4 дні листопада нараховано зарплати 329,34 грн. За розрахунковий період (листопад 2016 — жовтень 2017) їй нараховано зарплати в сумі 21 051,00 грн. Невідпрацьованих з поважних причин днів не було. Слід нарахувати декретні виплати.

Обчислюємо середньоденну заробітну плату:

21 051,00 грн ÷ 365 к. дн. = 57,67 грн

Порівнюємо з нижньою межею граничного розміру декретних:

57,67 грн

Обчислюємо суму декретних, яку відображаємо у заяві-розрахунку:

126 к. дн. × 105,12 грн = 13 245,12 грн

Нараховуємо ЄСВ у розрізі місяців (див. табл.)

Отримання фінансування

Після того як визначились з розміром декретних виплат, слід отримати відповідне фінансування. Виплачують декретні виплати за рахунок коштів ФСС, а не державного чи місцевого бюджету. Для отримання фінансування установа подає до ФСС за місцем обліку заяву-розрахунок. Її форму визначає додаток до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 № 26.

Виплата декретних працівнику здійснюється після отримання установою страхових коштів від ФСС. Виплачують їх у строки для виплати заробітної плати. Під час їх виплати сплачують суму ЄСВ, що нарахована на їх суму.

Податковий розрахунок

Лікарняні з метою їх оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором прирівняні до заробітної плати. Декретні виплати сюди не відносять, тож з їх сум не утримуємо ПДФО і військовий збір. Однак їх суми обов’язково відображаємо окремим рядком за ознакою доходу «128» у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Звіт з ЄСВ

►Усе про заповнення Звіту з ЄСВ

Після нарахування декретних виплат слід нарахувати на їх суми ЄСВ за ставкою 22% (або 8,41% — якщо працівниця має інвалідність). У Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4) декретні виплати відображаємо в розрізі місяців, за які їх нараховано, окремими рядками за кодом категорії застрахованої особи — 42 (або 43 — якщо працівниця має інвалідність). Якщо їх сума у розрахунку на місяць менше мінімальної зарплати, слід обчислити додаткову базу нарахування ЄСВ і відобразити її у реквізиті 19 звіту. Це правило діє лише для коду категорії застрахованої особи — 42.