Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Крім того, п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до п. 199.2 та п. 199.3 ст. 199 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
- 1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
- 2) в операціях, звільнених від оподаткування;
- 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
- 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «2» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено, зокрема, код ознаки «2», у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У розділі Б таких зведених податкових накладних графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9, 12 не заповнюються.
До кожної зведеної податкової накладної, складеної згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ, за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ст. 199 ПКУ, складається окремий розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН.
У заголовній частині розрахунків коригування до податкових накладних, складених відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться відмітка «Х» та зазначається відповідний тип причини, зазначений у податковій накладній (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування.
У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, до якої складається такий розрахунок коригування.
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вказується умовний індивідуальний податковий номер «600000000000».
В інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані, рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III, IV залежно від ставки податку (20, 14 або 7 відс.) вказується сума податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Розділ Б табличної частини розрахунку коригування заповнюється у такому порядку:
- показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» у відповідній графі:
- додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
- рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, а у графі 2.1 «код причини» наводиться однакова причина коригування (вказується код «202» (Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ).
У графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» рядка податкової накладної, що коригується зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання, зокрема, відповідно до п.199.1 ст. 199 ПКУ.
У графі 13 – зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка зведеної податкової накладної, що коригується.
У графі 14 – зі знаком «-» зазначається значення графи 11 рядка зведеної податкової накладної, що коригується.
Графи 4.1, 4.2, 4.3, 6 – 12, 15 табличної частини не заповнюються та залишаються пустими. Нулі та прочерки в них не проставляються.
Джерело: ДПС в Одеській області
- ⭐️ Всеукраїнська професійна сертифікація бухгалтерів — 2022 СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Оплата праці в умовах посткарантину СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Лікарняні через COVID-19 СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Зарплата в бюджеті СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Лікарняні та декретні: як платити і звітувати СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Планування бюджету територіальної громади СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.
