Чому про зарплати вихователів забули в Держбюджеті на 2026 рік

Нові Типові штатні нормативи ЗДО із 01.09.2025

Два основні виміри

Перший — батьківський

Поки дитина в садку — батьки мають можливість працювати, забезпечуючи утримання сімʼї та загальний розвиток країни.

Другий — дитячий

Міжнародна доказова база однозначна: інвестиції «найранішого віку» мають найвищу соціально-економічну віддачу в майбутньому. Обидва вони є наріжними для держави — адже від першого залежить її існування й функціонування сьогодні, а від другого — завтра. На жаль кадри, які мають це забезпечити — все ще залишаються без системної уваги держави.

Як зазначалося в цьогорічній петиції до КМУ з вимогою підняти зарплату працівникам дошкільних закладів, вихователь ЗДО 12-го тарифного розряду отримує близько 7000 грн на місяць. На ці кошти неможливо забезпечити навіть базові потреби.

«Наслідки хронічного недофінансування сфери в поєднанні з впливом війни — вони вже тут, з нами. І, мʼяко кажучи, драматичні. 320 000 дітей раннього віку в Україні не мають доступу до очної дошкільної освіти. У прифронтових регіонах 86% дітей віком до шести років стикаються із затримками соціального та емоційного розвитку. Кадрів, аби працювати з ними там — замало. Дефіцит в системі - вже мінімум 5 тисяч, і продовжує зростати. І головною причиною в Міносвіти також чесно називають маленькі зарплати», — зазначив Данило Гетманцев.

Облікуємо святкові подарунки від громади та благодійників

Варіанти обліку на прикладах

Що необхідно зробити для покращення ситуації вже сьогодні:

• вирівнювання статусу і зарплат вихователів дитсадків до рівня вчителів початкової школи. Зараз зарплата вихователів прив’язана до ЄТС, а базовий посадовий оклад за проєктом Держбюджету 2026 майже не зріс і нижчий за МЗП (8397,4 грн). Тому навіть із надбавками нарахована зарплата часто лише дотягується до мінімалки, а різниця покривається доплатою, що не підвищує базу для інших виплат. Потрібно уніфікувати систему надбавок і коефіцієнтів для всіх ланок освіти (включно з дошкільною) за аналогією до вчителів початкової школи та запровадити окремий держінструмент співфінансування (дошкільна субвенція/спецдотація), щоб гарантувати єдиний базовий стандарт оплати по країні незалежно від фіскальної спроможності громад.
• цільові дотації громадам із дефіцитом власних ресурсів на оплату праці в ДНЗ. Закласти у держбюджеті адресні дотації за прозорою формулою: враховувати кількість дітей, рівень доходів громади, втрати інфраструктури, частку ВПО тощо. Це дозволить втримати мережу та забезпечити гідну оплату праці там, де власних доходів бракує.

Данило Гетманцев наголошує, має бути проактивна позиція органів місцевого самоврядування з одного боку, і підтримка Уряду — з іншого. Тобто там, де у громади є ресурс — не розглядати фінансування дошкільної освіти за залишковим принципом, а де власного ресурсу не вистачає — працювати над пошуком додаткових джерел фінансування. 

Джерело: Telegram-канал Данила Гетманцева