Комітет ВРУ підтримав законопроєкт про електронне працевлаштування

При обговоренні положень законопроєкту «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні» від 22.10.2025 № 14141 (далі — Законопроєкт № 14141), члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (далі — Комітет) прийняли рішення рекомендувати ВРУ включити Законопроєкт № 14141 до порядку денного сесії та прийняти його за основу.

Законопроєкт № 14141 передбачає внесення змін до ст. 24 КЗпП шляхом доповнення її положенням, згідно з яким пропонується передбачити, що:

• при укладенні трудового договору у вигляді електронного документа, ідентифікація (посвідчення) особи працівника здійснюється шляхом підписання трудового договору кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом; а сторони можуть домовитися про
• створення, пересилання і зберігання даних такої особи та документів з питань трудових відносин між роботодавцем та працівником за їх згодою з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Законопроєкт № 14141 покликаний створити правові умови для укладення трудових договорів у електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису без необхідності фізичного подання документів, що посвідчують особу.

Одночасно передбачається покращення інвестиційного клімату через зниження адміністративних бар’єрів та приведення національного законодавства у відповідність до стандартів ЄС у сфері цифрових послуг. Впровадження електронного працевлаштування матиме особливо позитивний ефект в умовах воєнного стану, коли значна частина економічно активного населення перебуває за межами постійного місця проживання. Усунення вимоги фізичної присутності для подання документів, що посвідчують особу, забезпечить реалізацію конституційного права на працю для всіх категорій громадян та сприятиме відновленню економічної активності на звільнених територіях.

За результатами розгляду проєктів Законів «Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати» від 20.08.2025 № 13664 та «Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права працівника на необмежений строк звернення до суду з позовом про стягнення невиплачених сум» від 29.08.2025 № 13664-1 Комітет прийняв рішення рекомендувати ВРУ включити до порядку денного сесії зазначені законопроєкти та за наслідками розгляду в першому читанні відхилити.

Як установі підготуватися до зими 2026—2027

Покроковий алгоритм

Водночас члени Комітету підтримали підготовлену Комітетом редакцію доопрацьованого законопроєкту та рекомендували ВРУ прийняти доопрацьований проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України» за основу.

Метою законопроєкту є:

• усунення правової невизначеності та забезпечення узгодженості із Конституцією України;
• приведення трудового законодавства у відповідність до міжнародних стандартів;
• гарантування соціальної справедливості шляхом недопущення втрати працівником права на захист лише з формальних підстав пропуску строку.

Законопроєктом пропонується:

• вилучити з ч. 2 ст. 233 Кодексу положення щодо тримісячного строку для звернення з позовами про виплату сум при звільненні; а також
• встановити, що у разі невиплати заробітної плати та інших виплат, належних працівникові, він має право звернутися до суду в річний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, незалежно від факту їх нарахування, з позовом про стягнення невиплачених сум з роботодавця, його правонаступника чи іншого суб’єкта, на якого законом покладено обов’язок здійснити такі виплати.

Реалізація цього законопроєкту:

• посилить конституційні гарантії права на працю та її належну оплату;
• сприятиме підвищенню довіри громадян до судової системи та держави загалом та гармонізації українського трудового законодавства з міжнародними стандартами.

Джерело: офіційний сайт ВРУ