Реформа пільгових перевезень: що змінює законопроєкт № 5651-2

Реформа пільгових перевезень (далі — Реформа) — одне з тих рішень, які давно назріли, але потребують зваженого і відповідального підходу з боку держави. Йдеться про соціальну справедливість, гідність людей і довіру до держави. Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг» від 25.06.2021 № 5651-2 (далі — законопроєкт № 5651-2) пропонує системну відповідь на багаторічну проблему пільгового проїзду — коли пільга гарантована законом, але не підкріплена прозорими правилами, обліком і фінансуванням.

Фонд оплати праці обмежений: що робити з надбавками

Відповіді на ключові запитання, які найчастіше виникають під час обговорення Реформи

1. Що конкретно зміниться після ухвалення закону

Реформа змінює сам підхід до користування пільгами — від посвідчень і конфліктів до зрозумілого фінансового механізму. Зараз пільговик змушений пред’являти посвідчення водієві та доводити своє право на проїзд. 

Після ухвалення закону: пільговик користується банківською карткою, на яку нараховуються кошти на пільговий проїзд. Тобто у транспорті не потрібно буде  показувати посвідчення, а достатньо буде прикласти картку — так само як і  будь-який інший пасажир. Тобто поїздка автоматично буде фіксуватись, а перевізник отримувати оплату. 

У результаті:

• немає конфліктів із водіями;
• пільга працює без принижень і пояснень;
• перевізник отримує гарантовану оплату за поїздку;
• держава  й громади бачать реальну кількість поїздок.

Тобто, Реформа переводить пільговий проїзд із «паперової» площини в фінансову та цифрову, де кожна поїздка має підтвердження і оплату.

2. Чи скасовує законопроєкт № 5651-2 чинні пільги

Ні. Законопроєкт № 5651-2 не скасовує і не скорочує жодної пільги. Він запроваджує механізм їх реальної реалізації — щоб пільга працювала не на папері, а в транспорті.

3. Хто і за рахунок чого фінансуватиме пільговий проїзд

Законопроєкт № 5651-2 передбачає збалансовану модель, напрацьовану спільно з Асоціацією міст України:

1. Пільги ветеранів війни — фінансуються з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів).
2. Інші категорії — фінансуються громадами в межах їх фінансової спроможності.
3. Окремі пільги — за рахунок відповідних державних органів.

Таким чином відповідальність чітко розмежована, без «перекладання» витрат.

4. Чи потребує Реформа додаткових коштів з держбюджету

Так, але обґрунтовано і поетапно. Для реалізації Реформи потрібен запуску Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (ЄАСООП). Орієнтовно йдеться щонайменше про 60 млн грн за розробки та запуску відповідної системи протягом двох років. 

З урахуванням розширеного функціоналу ЄАСООП (облік пільг, компенсацій, контроль, обмін із державними реєстрами) потреба може бути вищою, але ці витрати одноразові, створюють інфраструктуру прозорості, дозволяють уникнути системних втрат у майбутньому.

5. Чи є ризик, що компенсації будуть неповними або із затримками

Законопроєкт № 5651-2 усуває головну причину затримок — відсутність обліку. Кожна пільгова поїздка фіксується в системі. Періодичність перерахування коштів визначається КМУ. Компенсація базується на фактичних даних, а не «середніх нормах». Це принципово інша модель, ніж нинішня.

ПФУ змінив правила перевірки страхових коштів

Як працює Порядок № 33

6. Чи не перекладає законопроєкт № 5651-2 відповідальність на громади

Ні. Законопроєкт № 5651-2 розробляли з урахуванням позиції Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування та перевізників.

Громади самі визначають обсяг гарантій для пільговиків (крім ветеранів), платять лише за реально здійснені поїздки та отримують інструменти планування маршрутів і витрат.

7. Як Реформа захищає людей з пільгами

Для людини Реформа означає:

• відсутність конфліктів із водіями;
• відсутність «доведення» права на пільгу; та
• зрозумілий і простий механізм користування.

Пільга реалізується через банківську картку, яку вже мають майже всі отримувачі пенсій і соцдопомоги. У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову, перереєструвати через ЦНАП.

8. Чи працюватиме система у разі технічних збоїв або без інтернету

Так. Територіальні системи обліку (АСООП) можуть працювати офлайн. Передбачено, що дані мають накопичуються та передаватись після відновлення зв’язку. Це вже застосовується в існуючих транспортних системах.

9. Як законопроєкт № 5651-2 гарантує оплату перевізникам

Ключовий принцип Реформи: кожна поїздка оплачується. Незалежно від того, пільговик чи платний пасажир: пасажир прикладає картку, система фіксує поїздку; перевізник отримує оплату.  Це знімає фінансові ризики та конфлікти.

10. Чому передбачений перехідний період до 01.07.2028

Перехідний період потрібен, щоб впровадження було поступовим.

Йдеться про:

• розробку підзаконних актів;
• проведення конкурсів ОМС та обласними адміністраціями на визначення операторів територіальних систем обліку оплати проїзду;
• монтаж обладнання та підключення до національної системи обліку та оплати проїзду;
• реєстрація пільговиків.

Це реалістичний, технічно обґрунтований графік.

11. Що станеться, якщо законопроєкт № 5651-2 не буде ухвалений

Відмова від Реформи означатиме збереження системи, яка вже не працює.

На практиці це призведе до:

• подальшого зростання конфліктів у транспорті між водіями та пільговиками;
• збільшення кількості відмов у пільговому проїзді, зокрема для ветеранів;
• фінансового виснаження перевізників, які виконують соціальну функцію без компенсації;
• згортання або припинення маршрутів із високою часткою пільгових пасажирів;
• посилення соціальної напруги та втрати довіри до держави;
• ускладнень щодо переходу на європейську модель організації перевезень пасажирів.

Фактично, без ухвалення законопроєкту № 5651-2 держава залишає проблему на рівні конфліктів у салоні автобуса, замість того щоб вирішити її системно і відповідально.

Джерело: офіційний сайт Мінрозвитку