КМУ ухвалив постанову від 15.07.2026 № 957, якою суттєво оновив правила здійснення публічних та оборонних закупівель під час воєнного стану (далі — постанова № 957)
Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року
Документ змінює одразу дві ключові урядові постанови:
Значну частину положень постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 виклали у новій редакції, а окремі механізми закупівель змінили принципово.
Предмет закупівлі по-новому: що змінює новий Закон про публічні закупівлі
Більшість нововведень набере чинності 01.09.2026. Зміни торкнуться і замовників, і учасників, і громадського моніторингу. Більшість з них сприятимуть поступовому переходу до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-IX, яка вступить в дію навесні 2027 року.
Новий механізм прямих договорів
Однією з головних новацій став новий п. 9² Особливостей. Він дозволяє окремим замовникам до кінця 2026 року укладати договори без проведення відкритих торгів та без використання електронного каталогу, якщо закупівля стосується визначених державою критично важливих напрямів.
Йдеться насамперед про обладнання для енергетичної інфраструктури, серед якого:
- газопоршневі установки;
- когенераційні установки;
- газові турбіни;
- дизельні генератори;
- трансформатори;
- котельні;
- теплові насоси;
- комплектуючі до такого обладнання.
Спрощену процедуру також застосовуватимуть до робіт і послуг, необхідних для будівництва, реконструкції, відновлення, розміщення або капітального ремонту таких об’єктів.
Окремо передбачили можливість здійснення закупівель без конкурентних процедур для інженерного захисту критичної інфраструктури в рамках державних програм.
Закупівля електроенергії після 01.07.2026: з ПДВ чи без
Нові вимоги до прозорості та контролю
Уряд спрощує окремі процедури та водночас запроваджує додаткові вимоги до прозорості.
Замовники повинні будуть:
- оприлюднювати обґрунтування застосування прямої закупівлі;
- публікувати звіт про укладений договір;
- розміщувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника;
- у визначених випадках завантажувати документи щодо вартості матеріальних ресурсів у машинозчитувальному форматі.
Увага: для окремих договорів інформація не стане відкритою одразу — система автоматично оприлюднить її лише через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану. Уряд також дозволив приховувати точні адреси замовників і постачальників, якщо їх розкриття може створювати ризики безпеці.
Пороги закупівель змінили: що це означає для замовників
Однією з найбільш практичних новацій постанови № 957 є повернення порогових сум для різних категорій замовників до тих меж, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922-VIII).
Після початку повномасштабної війни правила суттєво змінили: у 2022 році для замовників, що працюють в окремих сферах господарювання, фактично запровадили ті самі пороги, що й для звичайних замовників. Через це закупівлі товарів і послуг уже від 100 тис. грн потрібно було проводити за конкурентними процедурами.
Нова редакція Особливостей відновлює попередній підхід і знову розмежовує різні категорії замовників. Відтепер:
- для замовників, визначених п.п. 1–3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922-VIII: товари та послуги — від 200 тис. грн, роботи — від 1,5 млн грн;
- для замовників в окремих сферах господарювання: товари та послуги — від 1 млн грн; роботи — від 5 млн грн.
Увага: фактично Уряд повертає систему до моделі, закріпленої безпосередньо в Законі № 922-VIII. Це означає, що частина закупівель меншої вартості більше не потребуватиме проведення конкурентної процедури, а замовники отримають більше гнучкості при плануванні витрат.
Продукти харчування не обов’язково закуповувати через Prozorro Market
Ще одна принципова зміна стосується закупівлі продуктів харчування. Із 2024 року замовники фактично мали проводити великі закупівлі більшості харчових товарів виключно через електронний каталог Prozorro Market. Експерти неодноразово критикували цей механізм, оскільки він не давав змоги оскаржувати закупівлі в АМКУ та обмежував контроль ДАСУ.
Практика також продемонструвала низку проблем. Зокрема, окремі дослідження виявили випадки встановлення додаткових вимог до учасників та надзвичайно коротких строків для подання документів, що могло створювати дискримінаційні умови для бізнесу.
Увага: постанова № 957 скасовує обов’язковість використання Prozorro Market для закупівлі продуктів харчування. Одночасно з Особливостей виключають і перелік товарів, для яких діяла така вимога.
Після набрання змінами чинності замовники самостійно визначатимуть найбільш доцільний спосіб закупівлі — використовувати електронний каталог, проводити відкриті торги чи застосовувати рамкові угоди.
Переговорна процедура повертається: коли її можна буде застосовувати
Наймасштабніших змін зазнав п. 13 Особливостей. Якщо раніше він містив перелік випадків, коли замовники могли укладати прямі договори без проведення конкурентної процедури, то тепер цей пункт фактично перетворився на перелік підстав для застосування переговорної процедури закупівлі.
Загалом перелік підстав став значно компактнішим, хоча більшість із них уже знайомі замовникам.
Якщо відкриті торги не відбулися
Переговорну процедуру можна буде застосувати після того, як відкриті торги були відмінені через відсутність хоча б однієї тендерної пропозиції.
При цьому Уряд залишив одну з особливостей воєнних закупівель: достатньо лише однієї невдалої процедури відкритих торгів. Для порівняння, у базовому Законі № 922-VIII для цього передбачені жорсткіші умови.
Додатково встановили нову вимогу — в обґрунтуванні переговорної процедури замовник повинен зазначити номер оголошення тих відкритих торгів, які були скасовані.
Якщо постачальник є єдиним можливим
Без суттєвих змін залишилися випадки, коли товари чи послуги можуть бути поставлені лише одним суб’єктом господарювання.
Йдеться про:
- відсутність конкуренції з технічних причин;
- необхідність захисту прав інтелектуальної власності;
- закупівлю у постачальника «останньої надії» або постачальника універсальної послуги.
Нагальна потреба отримала чітке визначення
Уряд вперше детально пояснив, що саме вважатиметься нагальною потребою. Тепер це документально підтверджена необхідність провести закупівлю через непередбачувані обставини, які не залежать від дій чи бездіяльності самого замовника і не дозволяють дотриматися строків проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу.
Серед таких ситуацій прямо назвали:
- ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій або бойових дій
- надання гуманітарної допомоги іншим державам
- розірвання договору з вини постачальника
- оскарження відкритих торгів.
Увага: перелік не є вичерпним, що залишає можливість застосовувати переговорну процедуру і в інших випадках за наявності належного обґрунтування.
Додаткові товари, роботи та послуги
Практично без змін збереглися підстави для закупівлі додаткових обсягів товарів, робіт чи послуг у вже визначеного виконавця.
Втім є важливе уточнення: основний договір щодо робіт або послуг має бути укладений саме за результатами відкритих торгів, а можливість виконання додаткових робіт повинна бути передбачена таким договором.
Як і раніше, вартість додаткової закупівлі не може перевищувати 50% вартості основного договору.
Додали нові випадки
Окремими підставами для переговорної процедури також стали:
- закупівля товарів у межах процедури відновлення платоспроможності боржника;
- закупівля юридичних послуг для захисту інтересів України в міжнародних спорах;
- закупівлі для міжнародних виставкових заходів;
- закупівлі для будівництва фортифікаційних споруд та забезпечення нагальних потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів і ДСНС;
- закупівлі для відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури;
- випадки, коли замовник перебуває на території активних бойових дій.
Отже, колишній перелік винятків, які дозволяли укладати прямі договори, перетворюється на перелік підстав для застосування переговорної процедури. Такий підхід наближає українські правила публічних закупівель до європейської моделі та відповідає курсу України на узгодження законодавства з нормами ЄС.
Для відкритих торгів установили єдиний строк
Постанова № 957 також переглядає строки проведення процедур закупівель. Якщо раніше мінімальний строк подання тендерних пропозицій залежав від предмета закупівлі, то тепер діятиме єдиний підхід. Відтепер мінімальний строк подання пропозицій становитиме 15 календарних днів. Відповідно змінюється і строк оприлюднення оголошення про закупівлю — воно також повинно бути розміщене не пізніше ніж за 15 днів до завершення прийому тендерних пропозицій. Одночасно Уряд вилучив окремі норми, які діяли раніше, та уніфікував порядок проведення процедур закупівель.
Переговорні закупівлі також можна буде оскаржувати
Ще одна принципова зміна стосується оскарження закупівель. Якщо раніше Особливості регулювали оскарження переважно відкритих торгів, то тепер відповідні правила поширюватимуться і на переговорну процедуру.
Постанова № 957 установлює окремі строки для подання скарг після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір за результатами переговорної процедури. Отже, учасники зможуть оскаржувати такі закупівлі, а контроль за ними стане чіткіше врегульованим.
Посилюють контроль за будівельними договорами
Окремі нововведення стосуються договорів на будівництво. Якщо ціна договору перевищує 10 млн грн, замовник повинен буде оприлюднювати: акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрати. Отже, Уряд розширює перелік документів, які підлягають оприлюдненню, що має посилити контроль за використанням бюджетних коштів.
Нові правила для оборонних закупівель
Аналогічні зміни внесли й до постанови № 1275. Для державних замовників у сфері оборони також розширили перелік випадків, у яких вони можуть укладати державні контракти без проведення конкурентної процедури.
Серед нових підстав:
- відсутність учасників після відкритих торгів;
- перебування замовника на території активних бойових дій;
- відсутність конкуренції з технічних причин;
- нагальна потреба;
- закупівля додаткових товарів;
- додаткові роботи чи послуги;
- закупівля послуг адвокатської діяльності.
Висновки
Постанова № 957 розширює можливості державних замовників оперативно закуповувати критично важливі товари для енергетики, оборони та захисту інфраструктури. Водночас вона встановлює нові вимоги до оприлюднення інформації, обґрунтування закупівель і контролю за використанням бюджетних коштів.
Тому постанова № 957 може стати одним із наймасштабніших оновлень правил публічних закупівель за час дії воєнного стану.
Джерело: Судово-юридична газета
Підпишіться на Telegram-канал 
