Вихідна допомога при звільненні: позиція ВС

Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року

Коли виплата є обов'язковою

Стаття 44 КЗпП гарантує вихідну допомогу, зокрема, у разі:

• звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності або штату;
• ліквідації чи реорганізації підприємства;
• відмови працівника від продовження роботи у випадках, визначених законом;
• інших випадків, прямо передбачених ст. 44 КЗпП.

Що роз'яснив Верховний Суд

Право на вихідну допомогу виникає саме в день звільнення. Постанова Верховного Суду від 28.03.2025 у справі № 360/572/21 (далі — ВС).

Якщо працівника звільнили з підстав, передбачених ст. 44 КЗпП, роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок саме в день звільнення. Невиплата вихідної допомоги є порушенням трудових прав працівника.

Спеціальний закон не завжди виключає застосування КЗпП.

У постанові від 19.12.2025 у справі № 640/8468/20 ВС підтвердив: якщо спеціальний закон не врегульовує питання виплати вихідної допомоги, застосовують ст. 44 КЗпП.

Вихідну допомогу не виплачують автоматично.

Якщо посадову особу формально звільнили та цього ж дня призначили на ту саму посаду без фактичної втрати роботи, підстав для виплати вихідної допомоги немає. ВС наголосив: вихідна допомога має матеріально підтримати працівника в період пошуку нової роботи, а не створювати підстави для необґрунтованої виплати.

Практичний висновок

Перед оформленням звільнення кадровій службі варто перевірити:

• чи передбачає обрана підстава звільнення виплату вихідної допомоги;
• який розмір допомоги встановлює ст. 44 КЗпП або спеціальний закон;
• чи проведе роботодавець повний розрахунок у день звільнення.

Саме порушення цих вимог найчастіше стає причиною судових спорів.

Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook