Чи обов’язково роботодавцю мати правила внутрішнього трудового розпорядку

Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року

Правила внутрішнього трудового розпорядку — це розроблений роботодавцем в установленому порядку документ, який має забезпечити:

• чітку організацію праці;
• належні та безпечні умови праці;
• підвищення продуктивності та ефективності праці;
• раціональне використання робочого часу;
• зміцнення трудової дисципліни.

По-перше, працівник виконує роботу, визначену трудовим договором, і підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядкові (ст. 21 КЗпП).

По-друге, до початку роботи за трудовим договором роботодавець ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (ст. 29 КЗпП).

Працівників бажано ознайомлювати з правилами внутрішнього трудового розпорядку під підпис. Адже звільнений за порушення трудової дисципліни працівник може звернутися до суду та послатися на те, що роботодавець не ознайомив його під підпис із вимогами трудового розпорядку та умовами праці. У такому разі суд може ухвалити рішення про поновлення працівника на роботі.

По-третє, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначають правила внутрішнього трудового розпорядку, які затверджують трудові колективи за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил (ст. 142 КЗпП).

Увага: до цього часу в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції та законам України) Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР за погодженням із ВЦРПС від 20.07.1984 № 213.

Джерело: офіційний сайт ФПУ