150 днів невикористаної відпустки: чи може роботодавець виплатити компенсацію

Оклади педагогів із 1 вересня: приклади розрахунку

ФПУ нагадує, кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України).

Законом визначають:

• максимальну тривалість робочого часу;
• мінімальну тривалість відпочинку;
• мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки;
• вихідні та святкові дні;
• інші умови реалізації права на відпочинок.

Угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку або про її невикористання із заміною грошовою компенсацією чи в інший спосіб визнають недійсними або забороняють відповідно до національних умов (ст. 12 Конвенції МОП № 132 про оплачувані відпустки, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 132 (переглянутої) 1970 року про оплачувані відпустки» від 29.05.2001 № 2481-III).

Грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки працівникові виплачують лише у разі звільнення. Водночас роботодавець не може не надавати працівникові щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль (ст. 24, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон № 504).

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (абз. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).

У період дії воєнного стану не застосовують норми ч. 7 ст. 79, ч. 5 ст. 80 КЗпП, а також ч. 5 ст. 11 і ч. 2 ст. 12 Закону № 504.  

Право працівника на відпустку забезпечують:

• гарантоване надання відпустки визначеної тривалості зі збереженням на цей період місця роботи (посади) та заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом № 504;
• заборона замінювати відпустку грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону № 504 (ч. 3 ст. 2 Закону № 504).

Отже, виплата працівникові грошової компенсації за невикористані ним щорічні відпустки протягом семи років є грубим порушенням законодавства про працю. Водночас за бажанням працівника частину щорічної відпустки можна замінити грошовою компенсацією (ч. 4 ст. 24 Закону № 504). До того ж тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не може бути меншою ніж 24 календарних дні.

Основна умова для виплати грошової компенсації за частину щорічної відпустки — працівник має фактично використати щонайменше 24 календарних дні відпустки за відповідний робочий рік.

Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника становить 31 календарний день (24 календарних днів — щорічна основна відпустка і 7 календарних днів — щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день), то, за умови фактичного використання 24 календарних днів за відповідний робочий рік, за 7 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (31 – 24 = 7) за його бажанням може бути виплачена грошова компенсація.

Джерело: офіційний сайт ФПУ