До 90 днів або без обмеження строку: хто може взяти відпустку без збереження зарплати

Як підготувати бюджетний запит на 2027 рік

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого для такої відпустки (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Водночас у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).

Отже, працівникам, які виїхали з України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку на період воєнного стану надають за їхньою заявою в обов’язковому порядку тривалістю до 90 календарних днів на підставі ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.

Усі інші працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період воєнного стану на підставі ч. 3 ст. 12 Закону № 2136. Закон не обмежує тривалість такої відпустки.

Період відпустки, яку працівникові надали на підставі ч. 3 і ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Водночас до 24.12.2023 період відпустки, яку працівникові надали на підставі ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, зараховували до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Отже, усі працівники, незалежно від статусу, мають право на відпустку без збереження заробітної плати, передбачену ч. 3 ст. 12 Закону № 2136.

Джерело: офіційний сайт ФПУ