Службове розслідування щодо працівника: ВС пояснив, чи можна оскаржити розпорядження

Як підготувати бюджетний запит на 2027 рік

Ситуація

Щодо службовця органу місцевого самоврядування видали розпорядження про призначення службового розслідування. Працівник вважає, що цим рішенням його звинуватили у порушенні службової дисципліни. Чи можна одразу оскаржити таке розпорядження в суді?

Питання розглянув Верховний Суд у постанові від 17.09.2026 у справі № 420/1857/25.

Обставини справи

Щодо службовця Кароліно-Бугазької сільської ради призначили службове розслідування через його відсутність на службі. Працівник звернувся до суду та просив скасувати розпорядження про призначення службового розслідування. Суд першої інстанції відмовив у позові. Апеляційний суд пішов іншим шляхом — закрив провадження, оскільки саме розпорядження про призначення службового розслідування не створює безпосередніх юридичних наслідків для працівника. Справа дійшла до Верховного Суду (далі — ВС).

На що варто звернути увагу

Службове розслідування ще не означає порушення.

ВС прямо зазначив: рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією.

Його мета — встановити обставини можливого порушення, причини та умови, за яких воно сталося, і з'ясувати, чи є підстави для відповідальності особи.

Тобто на момент призначення розслідування питання про винуватість ще не вирішене.

Що важливо для працівника кадрової служби

Факт призначення службового розслідування:

• не означає, що дисциплінарний проступок уже встановили;
• не означає автоматичного притягнення до дисциплінарної відповідальності;
• не означає, що працівнику вже визначили вид дисциплінарного стягнення.

Навпаки, службове розслідування проводять саме для того, щоб встановити факти та дати їм належну оцінку. І лише за результатами розслідування комісія складає акт, у якому можуть бути висновки та пропозиції щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Важливо: службове розслідування — не формальність. Особа, щодо якої його проводять, має процесуальні права.

Зокрема, особа може:

• отримувати інформацію про підстави розслідування;
• надавати пояснення;
• подавати документи;
• заявляти клопотання;
• просити опитати інших осіб;
• подавати зауваження щодо проведення розслідування;
• заявляти клопотання про виведення з комісії осіб, у яких є конфлікт інтересів;
• користуватися правовою допомогою адвоката або представника.

Тобто працівник не є пасивним «об'єктом перевірки».

Що сказав ВС

Ключовий висновок: саме по собі призначення службового розслідування не порушує права особи і не створює для неї юридичних наслідків.

Юридичні наслідки можуть настати вже за результатами розслідування, якщо суб'єкт призначення прийме відповідне рішення, наприклад про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Тому ВС погодився із закриттям провадження у справі щодо оскарження самого розпорядження про призначення службового розслідування.

Висновок

Для органу місцевого самоврядування це означає:

призначення службового розслідування ≠ притягнення до дисциплінарної відповідальності

Працівнику кадрової служби та юристу важливо чітко розмежовувати:

1. Призначення розслідування.
2. Проведення розслідування.
3. Складання акта комісії.
4. Рішення суб'єкта призначення за результатами розслідування.
5. Застосування дисциплінарного стягнення.

Не можна підміняти ці етапи один одним.

Увага: розпорядження про службове розслідування не має виглядати як готовий вирок працівнику.

Процедура має чітку послідовність:

1. Перевірка.
2. Встановлення обставин.
3. Рішення про відповідальність, якщо для цього є законні підстави.

Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook