Відпустка за свій рахунок під час воєнного стану: чи може вона тривати лише один день

Відрядження бюджетників: безплатний вебінар

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136) закріпили особливості порядку надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504 (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136)).

Проаналізувавши цю статтю, можна дійти висновку, що така відпустка:

• надається без обмеження її тривалості, але у період дії воєнного стану;
• надається будь-якому працівнику незалежно від його категорії чи статусу, за його заявою та за погодженням із роботодавцем;
• не є обов’язковою для надання роботодавцем.

Працівник та роботодавець самостійно узгоджують період і тривалість такої відпустки.

Закон № 504 не регулює питання мінімальної тривалості відпустки, а також кількості разів надання такої відпустки протягом воєнного стану.

Також у період дії воєнного стану зберігається право працівників на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 504, яка передбачає, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.

Відпустку надають за заявою працівника та згодою роботодавця, але роботодавець може й відмовити працівнику у її наданні.

Отже, працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати на період воєнного стану тривалістю 1 (один) календарний день.

Джерело: офіційний сайт ФПУ