Працівник не був у відпустці понад рік: чи загрожує роботодавцю штраф
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Бухгалтерію для бюджету та ОМС» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення

Резерв оплати відпусток із 01.01.2027: алгоритм для бюджетних установ
Грубим визнають порушення таких основних прав людини, які передбачені Конституцією України або самостійними законодавчими актами.
Такими визнали:
- право на оплату праці;
- право на відпустку;
- право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом;
- право на відпочинок.
Відпустка — це час відпочинку, який обчислюють в календарних днях і надають працівникам зі збереженням місця роботи і заробітної плати.
Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України).
Це право забезпечується наданням оплачуваної щорічної відпустки (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, (далі — Закон № 504).
Право на відпустки у працівника зберігається й у разі його звільнення (ст. 3 Закону № 504). Кожний громадянин України, який працює на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності, має право на щорічну відпустку (ст. 74 КЗпП та ст. 2 Закону № 504).
Це право забезпечується:
- гарантованим наданням відпустки певної тривалості, встановленої Законом № 504;
- збереженням на період відпустки робочого місця (посади) і заробітної плати;
- забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону № 504.
Закон забороняє роботодавцям не надавати працівникам щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років підряд (ч. 5 ст. 11 Закону № 504).
За дотримання трудового законодавства відповідають керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини, як право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані Конституцією України, КЗпП, низкою законів та підзаконних актів.
Ненадання відпусток є підставою для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП (штраф від 30 до 100 н. м. д. г.)
Також передбачили штраф за «порушення інших вимог трудового законодавства» — у розмірі 1 мінімальної зарплати (ст. 265 КЗпП).
На період дії воєнного стану призупинили дію норм, які зобов’язують роботодавця:
- надавати невикористану частину щорічної відпустки не пізніше ніж через 12 місяців після закінчення робочого року, за який її надають;
- не допускати ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд.
Штрафи за порушення трудового законодавства, передбачені ст. 265 КЗпП під час воєнного стану не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону №2136) за умови виконання у повному обсязі та в установлені строки приписів перевіряючих про усунення виявлених порушень.
Джерело: офіційний сайт ФПУ
