Закуповуючи паливо у постачальників, бюджетні установи, держоргани, органи місцевого самоврядування досить часто прописують у договорах про закупівлю, що приймання-передача палива здійснюється на підставі талонів та карток (бланків-дозволів, смарт-карток, паливних карток). Адже в більшості відсутні власні ємності для зберігання палива. Перехід права власності на паливо відбувається в момент фактичного отримання палива на АЗС після пред’явлення водіями талонів, карток.
Фахівці ДФС роз’яснили, що реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважають реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального з акцизного складу будь-яким іншим особам — не платникам акцизного податку. Тобто, акцизну накладну складає суб’єкт роздрібної торгівлі — розпорядник акцизного складу (суб’єкт господарювання, що експлуатує АЗС) підчас фізичного відпуску пального. Після чого реєструє її в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Із ІПК ДФС від 15.08.2019 № 3802/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
