На соціальну відпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів має право (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР):
- жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, усиновлену дитину;
- матір інваліда з дитинства підгрупи А I групи;
- одинока матір або батько дитини чи інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- особа, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи один із прийомних батьків.
Реалізувати своє право на соціальну відпустку на дітей працівник може лише якщо на день початку відпустки має стаж роботи хоча б один день в році, за який просить надати відпустку.
Законодавство не визначає строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення установа виплачує йому компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.
Отже, якщо працівник звільняється з роботи і має у цьому році невикористану соціальну відпустку на дітей, установа виплачує йому грошову компенсацію. На новому місці роботи такий працівник не матиме права на цю відпустку, оскільки її можна отримати лише раз протягом відповідного календарного року.
За інформацією Управління Держпраці у Хмельницькій області
