Уряд затвердив новий Порядок ведення військового обліку

Кабінет Міністрів на своєму останньому засіданні в 2022 році змінив правила ведення військового обліку призовників, військово-зобов’язаних та резервістів.

військовий облік

Шпаргалка бухгалтера на 2023 рік

 

 

Затверджений Кабміном Порядок викладено на 100 сторінках та містить 32 додатки.

Новим порядком передбачено ведення військового обліку призовників, військовозобовʼязаних та резервістів державними органами, підприємствами, установами та організаціями за списками персонального обліку.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів: 

  • для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
  • для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
  • для резервістів — військовий квиток.

Ключові положення Порядку про військовий облік

1. За новим Порядком, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації — на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний:

  • персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
  • персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

2. В Порядку визначено кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку. В органах місцевого самоврядування за наявності на військовому обліку:

  • від 501 до 1000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — одна особа;
  • від 1001 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — дві особи, а на кожні наступні 1000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — по одній особі додатково.

В державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

  • від 501 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — одна особа;
  • від 2001 до 4000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — дві особи;
  • від 4001 до 7000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — по одній особі додатково.

За наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців — в межах економії фонду оплати праці.

3. Посадові оклади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу, крім державних службовців.

При затверджені Порядку враховано пропозиції Національного агентства з питань державної служби України та Державної служби статистики України.

Також удосконалено окремі питання взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями у питаннях організації та ведення військового обліку.

Нагадаємо, що стаття 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає штраф за перше порушення правил ведення військового обліку:

  • для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн. - 3 400 грн.);
  • для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн. - 5 100 грн.).

За повторне порушення протягом року:

  • для громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн. - 5 100 грн.);
  • для посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 грн. - 8 500 грн.).

За інформацією постійного представника Кабміну в Верховній Раді Тараса Мельничука

 

відпустка на дітей заява

Статті за темою

Усі статті за темою

Органи місцевого самоврядування в Україні

Органи місцевого самоврядування (ОМС) – це виборні та інші органи територіальних громад, які мають повноваження вирішувати питання місцевого значення. Бухгалтер, який працевлаштовується у виконавчий орган місцевої ради, бюджетні установи, що фінансуються з місцевого бюджету, має розуміти не лише структуру установи, в якій працює, а й структуру ОМС, їх повноваження, у т. ч. щодо бюджету, отримання фінансування тощо. Розглянемо це детальніше.
103346

Стаж служби в ОМС: як обчислювати швидко та без помилок

Вислуга років пов’язана з певними заохоченнями, які отримують службовці органів місцевого самоврядування. Через це питання кількості місяців стажу є суттєвим: це й надбавка, й додаткові дні відпустки. Як визначається стаж в ОМС – у цьому огляді.
14322

Документальне оформлення підсумованого обліку робочого часу

Досить поширені ситуації, коли з огляду на режим роботи та процеси в установі неможливо встановити звичайний 8-годинний робочий час. У цьому випадку на допомогу приходить підсумований облік робочого часу. Що це означає, де застосовується та як правильно здійснити документальне оформлення – читайте далі у статті.
12783

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді