Підпишіться на Telegram-канал 
Закон визначає дистанційну роботу як форму організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця. Дистанційна робота може виконуватися в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Стаття 60-2 Кодексу законів про працю дозволяє дистанційну роботу за погодженням між працівником і роботодавцем. Вона також може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.
Цей вид трудових відносин можна формалізувати через укладання трудового договору про дистанційну роботу. В ньому визначаються:
- порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами;
- порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу;
- розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів;
- порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат.
Законом визначені й випадки, коли дистанційна робота запроваджується наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі:
- на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством,
- або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
З наказом (розпорядженням) про дистанційну роботу працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КзпП не застосовуются.
Державна служба України з питань праці приходить до висновку, що дистанційна робота виконується за погодженням між працівником і роботодавцем та не може бути впроваджена в односторонньому порядку. Дії роботодавця є законними, коли в табелі обліку робочого часу відмічені відсутніми працівники, які не вийшли на роботу після припинення дистанційки.
Уникаємо помилок під час реєстрації бюджетних зобов’язань
