◀️ НОВАЦІЇ В КАЗНАЧЕЙСЬКОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ▶️
Визнання спадщини відумерлою і її перехід до комунальної власності територіальної громади не є автоматичним, а потребує від органів місцевого самоврядування вжиття певних заходів, основним з яких є звернення до суду з відповідною заявою. Ч. 1 ст. 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає обов'язок (а не право) органів місцевого самоврядування, у випадку наявності підстав, визначених цією статтею, подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Перелік підстав визнання спадщини відумерлою
- Відсутність спадкоємців за заповітом і за законом. Цей факт визначається на дату подання заяви про визнання спадщини відумерлою.
- Усунення спадкоємців від права на спадкування. Випадки такого усунення визначені у ст. 1224 ЦК України.
- Неприйняття спадкоємцями спадщини. Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який протягом встановленого ст. 1270 цього Кодексу строку (протягом 6 місяців, що починається з часу відкриття спадщини) не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її.
- Відмова спадкоємців від прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини можлива лише протягом строку, встановленого для її прийняття. Такий строк визначений в ст. 1270 цього Кодексу (протягом 6 місяців, що починається з часу відкриття спадщини).
Важливо! Зазначений перелік підстав є виключним.
Ця категорія справ розглядається у порядку окремого провадження, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Це пояснюється тим, що у цій категорії справ відсутній спір про право, що вирішується у порядку позовного провадження, зокрема спір між спадкоємцями. За наявності такого спору, згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, суд залишає заяву про визнання спадщини відумерлою без розгляду.
Довідково
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Заявником у справах про визнання спадщини відумерлою, відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, є орган місцевого самоврядування. Така заява подається до суду після спливу одного року з дати відкриття спадщини:
- за місцем відкриття спадщини;
- якщо до складу спадщини входить нерухоме майно — за його місцезнаходженням.
Заява подається у випадку наявності підстав, зазначених у Переліку підстав визнання спадщини відумерлою, зміст заяви повинен відповідати положенням ст. 335 ЦПК України.
Відомості, що зазначаються у заяві
- Час і місце відкриття спадщини. Наприклад, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України). Зазначені відомості підтверджуються копією актового запису про смерть. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів (ст. 1221 ЦК України).
- Майно, що становить спадщину. Наприклад, квартира, адреса ________, належала на праві власності ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 1-ю Первомайською державною нотаріальною конторою від 04.07.1992 р., реєстровий № 2-1565. Вказане підтверджується інформацією від 25.01.2023 р. КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації».
- Докази, що свідчать про належність цього майна спадкодавцю. Наприклад, квартира, адреса ________, належала на праві власності ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 1-ю Первомайською державною нотаріальною конторою від 04.07.1992 р., реєстровий № 2-1565. Вказане підтверджується інформацією від 25.01.2023 р. КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації».
- Про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Наприклад, спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_1 не заводилася, що підтверджується відомостями зі спадкового реєстру. З довідки голови вуличного комітету від 22.03.2023 р. вбачається, що особами, які проживають по сусідству з вказаним домогосподарством, зафіксовано відсутність проживаючих осіб чи осіб, які б дбали про його благоустрій у період з 15.03.2003 р. по теперішній час.
Окремо необхідно зазначити, що у випадку, коли спадщина була відкрита, проте не була ніким зі спадкоємців прийнята у визначений нижче період, застосовуються наступні норми:
- до 01 липня 2003 р. - положення ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР;
- після 01 липня 2003 р. - положення ст. 1277 ЦК України.
Тобто судом у задоволенні заяв щодо визнання відумерлою спадщини відповідно до ЦК України, яку відкрито до 01.07.2003 р., буде відмовлено. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05. 2021 р. у справі № 671/22/19 та від 17.06.2021 р. у справі № 128/3361/16-ц.
Довідково
У ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених у пп. 1 - 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися. Оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою. З урахуванням того, що в ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то положення абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщину відкрито після 1 липня 2003 р., проте вона не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, який встановлений ч. 2 ст. 1277 ЦК України та в абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 1 липня 2003 року. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19.
Відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України, суб’єктом права на відумерлу спадщину є територіальна громада за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Тому вимоги у заяві про визнання спадщини відумерлою варто сформулювати наступним чином:
- Визнати відумерлою спадщину, яку відкрито після смерті Тарасенка Тараса Тарасовича, у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, адреса ______, що належав Тарасенку Тарасу Тарасовичу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.02.2000 року.
- Передати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами адреса: ________, площа _____ , у власність ____________ територіальної громади в особі ________ сільської/селищної/міської ради _________ області.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили стосовно права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є підставою для державної реєстрації.
Важливо
Попереднім етапом підготовки подання органом місцевого самоврядування заяви до суду є виявлення майна, що може бути визнане відумерлою спадщиною та підготовка відповідних доказів. Законодавством не визначено способу і порядку дій органів місцевого самоврядування для виявлення та обліку такого майна. Тому органи місцевого самоврядування та їх посадові особи можуть прийняти відповідний акт локального характеру, яким буде врегульовано порядок взаємодії виконавчих органів, інших структурних підрозділів, комунальних підприємств, установ та організацій місцевої ради під час здійснення заходів щодо визнання спадщини відумерлою.
Джерело: офіційний сайт Децентралізація
