Підпишіться на Telegram-канал 
Списуємо генератор: покроковий алгоритм
Проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти (10–12 класи й заклади професійної та фахової передвищої освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти) є новим форматом для української освіти: на відміну від одного стандарту для базової та старшої середньої освіти тепер будуть два окремі документи. Проєкт стандарту профільної освіти продовжує реформу «Нова українська школа», яка стартувала з першого класу 2018 року.
Передбачається, що 2027 року ці учні почнуть здобувати профільну освіту за новими стандартом і програмами. До цього, починаючи з 2025 року, відбудеться пілотування стандарту й моделей профільної освіти в окремих закладах. Згідно з концепцією реформи учнівство зможе формувати власну освітню траєкторію, обираючи профіль і частково предмети для вивчення. Водночас заклади освіти зможуть сформувати якнайкращу пропозицію для учнів залежно від своїх можливостей.
Для цього передбачено кілька опцій:
- документ пропонує девʼять освітніх галузей, у межах яких можна буде формувати відповідні профілі завдяки вибору інтегрованих і міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів);
- навчальні результати, яких мають досягти учні на завершення повної загальної середньої освіти, передбачають основний і поглиблений рівні. Тож заклади освіти зможуть відповідно до зацікавлень учнівства та своїх можливостей комбінувати власні моделі профілізації (поглиблене вивчення предметів, специфічні курси для поглиблення профільності, інтегровані рішення тощо);
- базовий навчальний план містить години для вільного вибору предметів і курсів:
- у 10 класі — 105–210 годин за обраним профілем, 35–140 годин — поза обраним профілем;
- в 11–12 класах — 385–595 годин за обраним профілем і 70–280 годин — поза обраним профілем за два роки;
- у базовому навчальному плані (який міститься в стандарті) для кожної освітньої галузі передбачено мінімальну й максимальну кількість годин, що дозволяє перерозподіляти їх між освітніми галузями;
- години на вивчення освітніх галузей розподілені за роками/циклами навчання, щоб заклади освіти могли навчати за модульним принципом, реалізовувати з учнівством проєкти як упродовж року/семестру, так і компактно (наприклад, упродовж одного тижня).
«Свобода — важлива цінність для освіти. А індивідуальні освітні траєкторії для учнів — це можливість якнайкраще її реалізувати. По-перше, це допоможе школярам навчитися ухвалювати рішення, спираючися на власні інтереси та потреби. По-друге, старша профільна школа з вибором власного освітнього шляху надаватиме можливість учням заглибитись у певну галузь знань та краще підготуватися до подальшого здобуття професії», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Разом зі стандартами початкової та базової освіти проєкт стандарту профільної освіти створює цілісну концепцію навчального прогресу учнів у НУШ. В основу цих трьох документів покладено компетентнісний підхід до навчання і єдиний перелік освітніх галузей:
- мовно-літературна;
- математична;
- природнича;
- технологічна;
- інформатична;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- мистецька;
- фізична культура.
Ключові компетентності, визначені Законом «Про освіту», учні опановуватимуть у межах кожної освітньої галузі, адже для них визначено компетентнісний потенціал. На основі затвердженого стандарту розроблять типову освітню програму й модельні навчальні програми, які запропонують та конкретизують предмети й курси для вивчення. Стандарт дозволяє створити широкий список різноманітних предметів і курсів.
Джерело: офіційний сайт МОН
