Президент України підписав Закон України від 05.10.2017 № 2164-VII, що вносить зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік).
Відтак прагнення привести норми вітчизняного бухгалтерського обліку та фінансової звітності у відповідність із законодавством Європейського Союзу втілено законодавчо. Зміни стосуються переважно підприємств, що тепер класифікуватимуться та звітуватиму по-новому. Тож їх бухгалтерам — не позаздриш.
А ось бухгалтеру-бюджетнику варто знати про оновлення статті 9 Закону про бухоблік, що встановлює вимоги до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку (тепер її назва не містить слова облікові).
З огляду на зміни, первинні документи про господарську операцію з неістотними помилками не вважаються підставою для невизнання такої господарської операції. Головне аби вони:
· не перешкоджали можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції;
· містили відомості про дату складання документа, назву установи, від імені якої складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Що саме мали на увазі законотворці під всевмісним «тощо» — покаже час.
Права і обов’язки сторін, що виникають у разі господарської операції, оформленої первинним документом так, як вимагає Закон про бухоблік, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Передбачається, що Закон від 05.10.2017 № 2164-VII набере чинності з 1 січня 2018 року (крім абзаців шостого і сьомого пункту 12 розділу І, які стосуються оприлюднення фінзвітності. Вони наберуть чинності з 1 січня 2019 року). Відповідно до його вимог мають відкоригувати свої підзаконні акти КМУ та Мінфін.
