Ліквідаційна вартість основних засобів в бюджетних установах

UA RU
Автор
консультант з обліку та оподаткування, Київ
Ліквідаційна вартість є складовою бухгалтерського обліку основних засобів у бюджетних установах. Розглянемо як та коли її слід визначати, коли потрібно переглядати, та як відобразити її в обліку.

Що таке ліквідаційна вартість

Для обліку основних засобів використовують передусім Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202 (далі – НП(с)БОДС 121). А вже конкретні вказівки шукають у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі –Методрекомендації).

Там і знаходимо таке тлумачення потрібного нам поняття:

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку установа очікує отримати від реалізації/ліквідації необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання/експлуатації, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем/ліквідацією (п. 4 розд. I НП(с)БОДС 121).

Вартість, яка амортизується, складається з первісної або переоціненої вартості основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Первісна вартість – історична (фактична) вартість активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів.

Тож і виходить, що на амортизацію основних засобів ліквідаційна вартість не впливає.

Як саме визначати ліквідаційну вартість, установа визначає в наказі про організацію бухгалтерського обліку. У якому прописують яка комісія бюджетної установи визначає ліквідаційну вартість, коли та в які строки, як оформлюється це рішення (протокол, акт, рішення тощо), чи затверджує його керівник установи, строк надання цих документів у підрозділ бухобліку, які документи є підставою для бухгалтера відображати/змінювати ліквідаційну вартість у первинних та облікових документах.

Коли визначається ліквідаційна вартість

Комісія, що створюється керівником установи, визначає ліквідаційну вартість основних засобів у разі:

  • введення об’єкта основних засобів в експлуатацію;
  • нульової залишкової вартості об’єкта основних засобів, який ще придатний до експлуатації;
  • у разі зміни очікуваних економічних вигод від використання основного засобу – за результатами перегляду на кінець року.

Якщо основний засіб вводять в експлуатацію, комісія складає Акт введення в експлуатацію основних засобів, у графі/колонці «Ліквідаційна вартість» якого зазначає відповідну суму. Якщо ж переглядають ліквідаційну вартість, у наказі про організацію бухгалтерського обліку слід визначити як оформлюють це рішення комісії та чи затверджує його керівник. Адже по суті цей документ буде підставою для бухгалтера відобразити в графі/колонці «Ліквідаційна вартість» розділу «Зміни у вартості об’єкта» Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів.

Ліквідаційна вартість основних засобів: визначення та відображення в обліку

Ліквідаційна вартість основних засобів може дорівнювати нулю:

  • при введенні об’єкта основних засобів у експлуатацію – оскільки комісія навряд чи може достовірно спрогнозувати суму, яка очікується від реалізації/ліквідації основних засобів після закінчення строку їх корисного використання/експлуатації;
  • якщо витрати, пов’язані з продажем/ліквідацією основного засобу, перевищують суму капіталу, який установа очікує отримати від його реалізації/ліквідації.

Тож і виходить, що ліквідаційна вартість, як правило, дорівнює нулю, а вже ближче до вибуття основного засобу комісія може визначити реальну ліквідаційну вартість, хоч і за розміром вона може не змінитись.

Уявімо ситуацію: керівник установи вирішив не проводити переоцінку основних засобів. Так діяти йому дає змогу розділ ІІІ НП(с)БОДС 121. Бухгалтер його рішення дослухається і не визначатиме справедливої вартості для основних засобів, не змінюватиме суму первісної вартості та суму зносу. Хоча залишкова вартість основного засобу дорівнює нулю. Слід зауважити, що визначення/зміна ліквідаційної вартості не є переоцінкою об’єкта ОЗ.

Якщо основні засоби можна ще використовувати, нульова залишкова вартість та нарахована амортизація 100% їх вартості – ще не підстава їх списувати.

Але! Для основних засобів, які перебувають в експлуатації, а їх залишкова вартість дорівнює нулю, обов’язково визначають ліквідаційну вартість (абз. 5 п. 1 розд. V Методрекомендацій).

Якщо ліквідаційна сума більша за нуль, на її суму бухгалтер збільшує первісну вартість основних засобів. При цьому вартість об’єктів, які амортизуються, дорівнюватиме нулю. Нараховувати амортизацію на визначену комісією ліквідаційну вартість не потрібно. Немає необхідності при цьому встановлювати додаткові строки використання цього об’єкта ОЗ.

Ліквідаційна вартість основних засобів бюджетних установ може бути нульовою у тих основних засобів, які на ринку продажу швидко оновлюються та втрачають свою цінність, тобто установа не може отримати дохід від їх реалізації.

Ліквідаційна вартість основних засобів може змінюватися протягом строку корисного використання, а саме через:

  • суттєве підвищення цін;
  • реконструкцію (модернізацію) об’єкта;
  • втрату корисності об’єктом ОЗ.

Ліквідаційна вартість основних засобів – приклад

Припустімо, що основний засіб повністю амортизовано, але його установа планує використовувати й надалі, ліквідаційна вартість дорівнювала нулю, комісія визначає ліквідаційну вартість для нього більшу за нуль. У такому разі бухгалтер таку операцію відображає проведенням Дт 10 Кт 5111, збільшивши на суму ліквідаційної вартості суму основного засобу та внесеного капіталу.

Це проведення відповідає Типовій кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженій наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.



зміст

Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді