Облікову ставку НБУ не змінив

Готуємося до опалювального сезону 2026—2027

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано пришвидшилася

У серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі, що було близьким до липневого прогнозу НБУ. Фундаментальний ціновий тиск, вимірюваний показником базової інфляції, також посилювався (6,5% p/p). Зростання споживчих цін зумовлювалося впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці. Однак інфляційні очікування залишалися доволі стійкими.

Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте в наступному році інфляція сповільниться

Інфляція помірно зростатиме в найближчі місяці через розширення сукупного попиту внаслідок бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, підвищення акцизів. Однак виважена монетарна політика НБУ та зменшення зовнішнього цінового тиску сприятимуть поступовому сповільненню інфляції та її поверненню до цілі 5% упродовж наступних років. Для досягнення цілі НБУ, зокрема, підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку.

Міжнародні резерви утримуються на достатньому рівні для забезпечення стійкості валютного ринку

У серпні Україна отримала значний обсяг міжнародної фінансової допомоги, водночас інтервенції НБУ з продажу валюти суттєво зменшилися на тлі скорочення чистого попиту на валюту з боку бізнесу та населення. У результаті станом на початок вересня міжнародні резерви України перевищили 42 млрд дол. США. Досягнення угоди на рівні персоналу щодо п’ятого перегляду програми розширеного фінансування з МВФ у вересні стало ще одним позитивним сигналом щодо збереження достатніх обсягів зовнішньої допомоги та подальшого забезпечення макрофінансової стійкості. З огляду на це та на достатній інструментарій НБУ зберігатиме високу здатність підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку, запобігати надмірним курсовим коливанням та забезпечувати рух курсу в обидва боки.

Міжнародна фінансова підтримка та заходи з мобілізації внутрішніх ресурсів мають допомогти уряду профінансувати дефіцит бюджету без звернення до емісійних джерел фінансування

Війна триває. Російська агресія й надалі зумовлює значний тиск на державні фінанси. Ураховуючи необхідність істотних витрат на обороноздатність, бюджетні видатки на 2024 рік суттєво збільшено. У проєкті державного бюджету на 2025 рік передбачено, що видатки залишаться значними – бюджетний дефіцит перевищуватиме 19% ВВП. Фінансування видатків бюджету передбачається за рахунок подальшого нарощування бюджетних доходів, фінансової підтримки від міжнародних партнерів та збільшення внутрішніх запозичень від продажу ОВДП завдяки зусиллям уряду та сприянню з боку НБУ. Це дасть змогу мобілізувати необхідні ресурси та уникнути повернення до емісійного фінансування на прогнозному горизонті.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни

Швидкість повернення інфляції до цілі 5% і стійкість економічного розвитку України значною мірою залежатимуть від характеру і тривалості війни. Російська агресія й надалі генерує такі ризики:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Зберігається також невизначеність навколо майбутніх обсягів підтримки України міжнародними партнерами, у т. ч. через зосередженість багатьох країн на внутрішніх електоральних циклах та підривну роботу, яку росія намагається вести в інших країнах світу й на рівні міжнародних інституцій. Водночас є ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних, зокрема, із перерахуванням Україні значних обсягів коштів від знерухомлених російських активів, а також подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, підвищенням темпів відновлювальних робіт в енергетиці.

З огляду на баланс ризиків і необхідність повернення інфляції до цілі 5% упродовж наступних років та забезпечення стійкості валютного ринку Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13% (рішення «Про розмір облікової ставки Національного банку України» від 19.09.2024 № 340-рш, яке набрало чинності 20.09.2024).

За інформацією НБУ