Міністерство освіти і науки України розпочало громадське обговорення законопроєкту, спрямованого на унормування НПА щодо створення мережі закладів профільної середньої освіти.
Списуємо генератор: покроковий алгоритм
Що пропонується змінити?
1. Встановити нові вимоги до утворення та функціонування академічних ліцеїв:
- наявність не менше 4 класів та 100 учнів за одним роком навчання на рівні профільної середньої освіти (10–12 роки навчання);
- філія ліцею має забезпечувати здобуття виключно профільної середньої освіти;
- ліцей може забезпечувати здобуття початкової та базової середньої освіти лише у випадках, визначених КМУ;
- територіальні громади зможуть створювати ліцей в межах договорів про співробітництво та спільно фінансувати видатки на його утримання;
- засновниками ліцеїв зможуть бути Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, селищні й сільські ради.
2. Спростити процедуру реорганізації, зміни типу або ліквідації закладу загальної середньої освіти:
- проєкт рішення засновника має бути оприлюднений не менш ніж за 3 місяці до прийняття відповідного рішення та пройти процедуру громадського обговорення, за винятком літніх місяців (раніше – не менш ніж за 1 рік);
- на територіях, постраждалих від війни:
- на ТОТ та територіях, де ведуться (велися) бойові дії, вимоги щодо проведення громадського обговорення можуть не застосовувати.
3. Надати право закладам фахової передвищої освіти забезпечувати здобуття профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування (за профілями, що відповідають акредитованим у закладі спеціальностям).
4. Забезпечити формування мережі ліцеїв: МОН має розробити, а КМУ до 1 вересня 2025 року затвердити план формування мережі ліцеїв, враховуючи пропозиції місцевих рад та ОВА.
5. Загалом удосконалити законодавчу базу шляхом внесення змін та важливих уточнень до Законів України:
До 22 жовтня 2024 року МОН приймає пропозиції та коментарі щодо законопроєкту, спрямованого на унормування процедури створення мережі академічний ліцеїв.
Долучитися до обговорення та поділитися своєю думкою щодо цих змін можна за посиланням.
Джерело: офіційний сайт Децентралізація
На підставі акта введення в експлуатацію основних засобів, акта приймання-передачі основних засобів, технічної та іншої супровідної документації бухгалтер формує регістри аналітичного обліку. Серед них – інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів бюджетних установ. Розглянемо детально, як її заповнити
Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після початку війни об’єктивних підстав для надання матеріальної допомоги, на жаль, побільшало. Чи зобов’язана установа її виплатити і в якій сумі? Розбираємо правила, підстави, щоб бухгалтер правильно нарахував виплату та не припустився помилок.
Премія до Дня місцевого самоврядування — це премія до свята, яке згідно з Указом Президента України «Про День місцевого самоврядування» від 25.11.2000 № 1250/2000 святкують щороку 7 грудня. У структурі заробітної плати цю премію відносимо до інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Чим врегульована премія до Дня місцевого самоврядування, у якому розмірі та кому її виплачують, коли її враховувати чи не враховувати під час розрахунку середньої зарплати розглянемо детальніше
Таблиці з нормами тривалості робочого часу на 2027 рік для п’ятиденного та шестиденного робочого тижня — у статті. Підготували для вас два варіанти таблиць: з урахуванням воєнного стану та без нього.
У бухгалтерському обліку бюджетних установ субрахунок 055 «Забезпечення розпорядників бюджетних коштів за виплатами працівникам» тривалий час залишається «білою плямою». Переважна більшість бюджетних установ не відображає накопичені зобов'язання за невикористаними відпустками працівників на цьому субрахунку, обмежуючись лише касовим та фактичним нарахуванням відпускних у момент виходу працівника у відпустку. Однак з 01 січня 2027 року створення такого позабалансового забезпечення стає прямою вимогою НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам»
